Код нації

В лютому-березні 2022 року, коли московські війська стояли під Києвом, столиця готува було захищатися за розвитку різних сценаріїв. І саме тут досвід підпільної боротьби Олени Теліги та її соратників у Києві міг знадобитися. Що насправді означає “націоналізм? Яку роль відіграє підпілля в часи окупації? І що варто знати українцям про діяльність ОУН, зокрема у Києві в роки Другої світової війни? Гість студії — Богдан Черва́к, український громадський і політичний діяч, голова Організації українських націоналістів, перший заступник Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України

Мислити, мріяти, спілкуватися, розвиватися, відрізнятися, оборонятися можна за допомогою рідної мови. Якщо ти її справді знаєш. Про мову як культурний код та інструмент самовдосконалення, про можливості безкоштовного вивчення української не лише в школі чи університеті, про легкий перехід на українську і досвід вивчення її іноземцями. На розмові проєктна менеджерка Асоціації інноваційної та цифрової освіти Діана Кислухо

Білий материк, оповитий кригою та загадками, де немає офіційно визначеного часу, власників і кордонів, відкрили останнім. І в складі тієї визначної експедиції був українець! Тепер в Антарктиді діє постійне українське наукове представництво. Адже 6 лютого 1996 року Британія передала свою антарктичну станцію «Фарадей» українським полярникам. На її базі створено українську станцію «Академік Вернадський». Що досліджують українці на Південному полюсі вже понад 28 років? Які наукові й економічні інтереси та здобутки маємо? Скільки триває шлях з України до Антарктиди? І кому пощастило спробувати кави з льодовикової води? Гість студії - Юрій ОтрУба, українець з тією самою рідкісною професією - полярник. Науковий співробітник відділу геології та геофізики національного антарктичного центру, учасник 7 експедицій і керівник двох із них

Співають на площах і в бомбосховищах, на світових аренах і перед штурмовою бригадою на передовій. Бо пісня в українських генах. Про пісні під час війни: від інстинкту виживання до сплеску нової української музики. Про відображення історії в музиці. Чому події, періоди в нашому житті мають чіткі музичні асоціації? Чи допоможе зміна тексту Гімну України змінити і нашу реальність? Про вплив текстів, які ми слухаємо, і чому важливо перевіряти переклад іноземних пісень? Як за допомогою пісень вивчати мову та нові діалекти? В гостях співачка та психологиня з Івано-франківська Софія Бардашевська зі сценічним ім'ям SOFIA

Про одне з найдавніших традиційних українських ремесел та мистецької культури українців - гончарство. Як це було колись та чим це є зараз? Що українцям варто знати про кераміку та чи дійсно глина має терапевтичну дію? На розмові Віктор Булгаков - кераміст, гончар, викладач Академії керівних кадрів культури та мистецтва і Творчої майстерні "Лавра"

2024 рік ЮНЕСКО оголосила роком Сергія Параджанова до 100-річчя з дня народження Митця.

Різдвяний час – особливий, очікуваний період в календарі. Люди в передчутті свят і самого Різдва налаштовані на диво. І ми навіть не підозрюємо, що такі відчуття склалася не в останню чергу завдяки літературі. Саме мистецтво слова запозичило релігійний символ Різдва як символ надії, зародження нового життя і дива, вдихнуло в нього нову естетику. Про те, куди зникало Різдво на понад 70 років, про українських письменників, які непомітно вплітали українську різдвяну традицію в тексти, про світові історії, що стали класикою і полюбилися нам, а також сучасні книги про Різдво, що надихають. Гостя студії Тетяна Белімова - письменниця, доцентка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Що означають терміни “реставрація”, “реконструкція” та “консервація”? Як це допомагає нам пізнавати власну історію та культуру? Яким чином вдається побачити первісний вигляд речей, фото яких не існує - від унікальних прапорів до архітектури? В чому секрет майстерності відворення, здавалося б, втраченого назавжди? Гостя студії Наталія Ключник, майстриня з вишивки, художниця, педагог Київського Палацу дітей та юнацтва

Про символізм і новаторство стрічки "Праведник", що виграла 21 міжнародний кінофестиваль, власне - що таке фестивальний шлях для фільму, та які сенси має нести нова українська режисура для світу.

В який момент людство почало запросто спілкуватися на відстані, робити прямі включення з пустелі і працювати з іншого материка? Який шлях пройшов зв'язок від першого марафонця до останнього айфона? Про історичні і сучасні засоби зв’язку, вражаючі винаходи і українців, до них дотичних. Гостя ефіру - кураторка виставки, завідувачка відділу новітньої історії Національного музею історії України Альона Якубець

Про що пишуть сучасні дитячі автори, як ставляться до критики, хто такі бета-читачі і чим відрізняється дитяча література та література для дітей. Гостя ефіру Маруся Щербина - письменниця, авторка 3-х книг, студентка філології - про поєднання нових і класичних творів у шкільній програмі, власний досвід книговидання і книжкові рекомендації.

Яка вона - українська журналістика в умовах війни? Які права мають і яких повноважень не мають журналісти? Чому напис «преса» на шоломі вже не захищає? Про воєнні злочини проти журналістів, чим загрожує закриття телерадіокомпаній у прифронтових містах, про цифрову безпеку на окупованих територіях, чому варто розповідати, а не знімати події, свідками яких ви стали; як діє кодекс журналістської етики, чутливі теми і як їх краще висвітлювати; що дає прескарта і журналістське посвідчення та як вступити до Національної спілки журналістів України. Гостя ефіру — Ліна Кущ, перша секретарка Національної, спілки журналістів України та членкиня Комісії з журналістської етики.