Чи є надія, коли в серці кровоточить рана?

Касетні ракети, снаряди, розірвані кевларові шоломи, уламки бомб, знищена техніка - усе це посеред зруйнованих будинків мирних мешканців села Підгайне, життя яких було понівечене або знищене «визволителями» армії держави агресорки… Ось початок села, бачу спалену вщент автівку. Місцеві розповідають - подружня пара намагалася виїхати з під обстрілу. Але… пряме влучення російської міни… Чоловік загинув на місці, дружина врятувалася. Втрачене око, шрами на тілі, рана в душі, до кінця життя буде нагадувати їй про дії вбивць під прапором РФ. Далі, з обох боків вулиць, зруйновані будинки, садиби, стирчать ракети… Чи є тут ще життя? Чи є тут ще надія? Так, бо я бачу місцевих мешканців, які щиро і радо чекають на нас, на усі групи волонтерів, які витрачають свій час і гроші, щоб допомогти ближньому у ці скрутні часи. Хто ці волонтери, як вони дізналися про це село, чому вони так щиро і ревно допомагають? Про це ми дізнаємося сьогодні в нашій програмі від пасторів церкви «Алмаз», яка разом з представниками інших церков і людей доброї волі допомагає жителям Підгайне. Долучайтеся до обговорення і до волонтерської допомоги!