Неформали, готи, панки — в чорному списку Бога?

Час для духовності на Радіо «М» Панки, готи, неформали автоматично йдуть до пекла, бо носять на собі темні символи, окультні символи й приваблюють сили темряви. Чи правда це? Якого дрес-коду дотримуються Всевишній і який вимагає від нас? Запитаймо нашого гостя. Денис Малімонов завітав до нас пастор церкви, де збирається якраз саме така неформальна молить. Денисе, привіт. Привіт. Непрості у мене до тебе запитання. Одразу почнемо. Скажи мені, будь ласка, панки, готи, неформали, вся неформальний двіж, мочать, всі субкультури, вони автоматично занесені до Божого, чорного списку і йдуть до пекла. Це правда? Ну, по-перше, вони дуже класні й ми в церкві дуже їх любимо. І тому, якщо навіть є такий чорний список, то ми викреслюємо їх з чорного списку, заносимо їх в білий і вони не йдуть до пекла. Але ж вони наносять на собі ці темні символи, культі, перегорнуті, ці сатанинські символи. Ну, по-перше, ми не боїмося символів і головніше, що у людини в серці, а не те, як вона виглядає зовнішньо, бо Бог, він, перш за все, дивиться на серце. І, звичайно, що є певна символіка, звичайно, але теж я не хочу в це заграватися і робити якийсь надмірний акцент на другорядних речах. Я от намагаюсь уявити Христа, який ходив в цьому вбранні як Господь, розмальованою зараз мочать, яких чорні очі, ці все чорне таке. Як це можу взагалі уявити й де там Бог? Ну, я думаю, що це можна уявити в контексті того, що побачити, що Ісуса називали другом для збирачів податків, для грішників, у свій час з різними, також неформальними людьми в контексті того часу. І, можливо, навіть якби нам перенестися на 2000 років назад, то це було набагато жорстке, ніж ми можемо зараз собі це уявити з неформальною молоддю. Ви збираєтесь в церкві, в приміщенні, яке називається Дім. Так. Також ти називаєш це церква Третьої хвилі. Насправді існують кав'ярні Третьої хвилі. Але ви вирішили назвати церква Третьої хвилі. Чому так? Розкажи взагалі, що це за проєкт Дім? Ну, Дім, взагалі він почався у 21-му році. Як такий проєкт євангелізаційний і проєкт, який з'явився у мрії між нами, друзями, щоб жити разом і щоб наш будинок був відкритий до різних людей. Щоб на базі цього будинку ми могли проводити різні творчі заходи активності. Перед цим у нас в 19-му році був Книжковий клуб вивчення Біблії для нерелігійних. І по суті Дім народився з вивчення Біблії, тому що нам в якийсь момент стало вже тісно. І ми почали думати, окей, який наступний крок. Тому початок Дому – це 21 рік, але як церква, ми існуємо з березня 1924 року. Тобто таке загальне усвідомлення, це вже прийшло в березні, що ми є не просто євангелізаційний проєкт або творчий простір. Ми є церква. Інше не виключає одне, не виключає інше. Припустимо, приходить до вас сатаніст прямо в Дім, в церкву. І як ви реагуєте, що ви робите, якщо він починає, якісь закляття говорите? Це упередження, які в нас в головах. Якщо я скажу, що сатаністи бувають дуже милі, то віруючи мені закляття, зроблять певне. Але я можу один такий яскравий приклад згадати про наш Книжковий клуб вивчення Біблії для нерелігійних. У цьому рахунку одного разу прийшла дівчина, яка себе позиціювати як сатаністка. І вона дозналась до вивчення, їй було цікаво. Вона казала, але це не дуже так виділялось серед усіх. І потім в кінці вона сказала, що їй неочікувана для неї дуже сподобалася ця атмосфера. Саме атмосфера прийняття, поваги. І що це не та атмосфера, де їй потрібно з кимось воювати, бо ніхто не нападає. І тому, якщо в дім приходить сатаніст, а таке буває неодноразово, то він отримує атмосферу прийняття. Ми приймаємо людей. І це не означає, що якось погоджувати з їх певними життєвими позиціями або цінностями, якби ухвалювати їх. Але ми приймаємо таких людей, і це такий дружній Вайс, дружня атмосфера, яка є в нашій церкві. Ти, до речі, питав, чому церква третьої хвилі? І це, так, дійсно аналогія з кав'ярнями. Коли ми думали взагалі, як нам позиціюватися, то ми максимально робимо все для того, щоб бути зрозумілими своєї цільової аудиторії. І, наприклад, я думав, як би мені, моїм друзям, діджеям, які не є християнами, пояснити формат церкви, яку ми хочемо розпочати. І я пояснював так, що чому є наразі сучасні кав'ярні третьої хвилі, де зробили саме акцент на якості смаку кави на обсмаж ці, але чому немає такої церкви доступної, безбар'єрної, зрозумілої, до того ж не втрачаючи сенсу. І я казав, що ми хочемо розпочати таку церкву третьої хвилі. І моя аудиторія, вони казали, о, класно, зрозуміло. Навіть якщо вони й не планують наразі відвідувати церкву, але вони раді, що для них, якщо що, таке місце є. Тому коли, знаєш, що вірить там питають, окей, а хто тоді друга хвиля, а перша? Так я гадки не маю хто, бо ми не намагаємось бути зрозумілими всім християнам. Ми хочемо бути зрозумілими своєю аудиторією, і це в нас виходить. Я так розумію, що християнські інші організації, християнські з вами ніяк не товаришують, не розуміють як мінімум. Ні, насправді з нами дуже багато хто товаришує, і я дуже в хороших відносинах з багатьма і пасторами, і організаціями. Навіть консервативні. Звичайно, звичайно. Ну, Мотря, що ти маєш на увазі про консервативні, це якась певна конфесія чи церква? Тут не будемо вдаватися в подробиці. Ну, наприклад, я в травні закінчив навчання в київській богословській семінарії. Я вчився, це балтійська семінарія, я вчився саме на пасторській. І як баптисти сприймають? Дуже чудово. У мене дуже гарні відносини з братами, з моєї групи, з викладачами, зі співробітниками. Ми досі спілкуємось, вони приїжджають до нас в гості. Тому в мене дуже гарні стосунки, в принципі, я намагаюсь це підтримувати. Мене запрошували торік до православної семінарії. Один батюшка запрошував до студентів його семінарії розповісти про нашу, як він сказав, неохаризматичну церкву. Я навіть не знав, що ми неохаризмати з позиції православних. Але, звичайно, є й хейтери. Але це здебільшого онлайн ті, хто пишуть коментарі. Тобто наживо я не зіштовхуюсь тим, щоб хтось мені наживо казали хейт. Скажи мені, якщо у вірчих батьків, які прилюдно ходять до церкви, і у них підліток неформал, конкретний неформал, який читати хотів на всі ці християнські принципи, чи можеш твоя церква, твої проповіді, вилікувати таку дитину, такого підлітка? Я б хотів порадити таким батькам любити свого підлітка. Не важливо то, як він виглядає. І якщо ми кажемо, тим паче за підлітковий вік, то неформальна зовнішність, вона може бути мінлива. Тобто сьогодні він неформал, потім він дорослішає, влаштовується там в банківську сферу чи ще кудись. І він це все знімає або скриває, татуювання і так далі. Тому тут би я б порадив, що підлітків не треба лікувати від їх зовнішнього вигляду. На багато більшої уваги, втілення, турботи потребують їх серця і душі. І тому я б рекомендував, не маючи дітей, щоб я рекомендував батькам любити своїх підлітків. Як мінімум, така атмосфера в церкві, в домі вона є, виліковується цей підлітковий бунт, правильно розумію? Тут більше ми кажемо про якісь питання, які підлітки шукають всередині себе. І звичайно. Але, ти знаєш, якщо все ж таки бути відвертими, ми не так прям сильно працюємо з підлітками. Ну, так якось сталося. Наша середня аудиторія – це молодь 20 плюс років. Тобто коли ми, наприклад, проводимо якісь окремі заходи, не на території нашого будинку, то доєднуються часто підлітки 16 років, але все ж таки ми не позиціонуємо себе як ті, хто працює з підлітками. Тому в нас цілуватися молодь 20 плюс. Що ви робите під час таких богослужіння, якщо це можна так називати? Якщо вам ще ритуалів? Нещодавно один знайомий пастор, він побував у нас на служінні. В нас воно відбувається в неділю о 6 вечора, називається недільна меса для нерелігійних. І він мені потім каже після служіння, каже, слухай, так у вас звичайне богослужіння. Тобто каже, у вас була прославленню, потім у вас була проповідь, каже, у вас звичайне богослужіння. А я йому кажу, я ніде і не казав, що у нас надзвичайне богослужіння. В нас дуже часто в неділю відбувається служіння зі словом і з піснями прославлення. Іноді це буває без прославлення, саме пісні, а буває там молитва. І ми разом можемо читати Біблію або зробити таку велику вечерю. Люди вечеряють і ми також спілкуємо і читаємо Біблію. Тобто десь тут зіграє людська фантазія, коли вони бачать певний мій контент. І вони вже думають, що у нас і служіння, це там лише диджеї, тусовки й так далі. Але ж служіння – це не церква, це богослужіння. А церква – це люди, це зібрання, це спільнота. Тому в нас є служіння, так. От ти маєш вигляд як справжній неформал. Я дивлюся на тебе й у мене можливо це випереджені. Чи я сьогодні я в сирої, якщо ви так тільки знімати без голови, то в принципі нормально. Скажи мені, будь ласка, для того, щоб максимально стати друзям, всім таким неформалом, чи робите ви на богослужінні якесь воскування, ви може курити травку? Навіть зараз я дивлюся на тебе і мені здається, що ти відкушений. Я, до речі, ніколи в житті не вживав ніяких наркотичних речовин. Не куриш? А на богослужінні для того, щоб стати їм друзям, другом, також не практикуєте таке? Знову таке, для того, щоб стати другом, то не потрібно навіть не те, що таке практикувати, не потрібно навіть виглядати якось неформально, достатньо любити. І я вірю, що якби якась була, я думаю, такі бабуся, яка б так щиро полюбила цих підлітків, вона б до них приходила щодня, приносила б якісь пиріжки, то вони просто б її обожнювали, бо насправді комусь потрібна бабуся, мама, батько, старший брат, тому не через дреди, чи неформальна зовнішність будується цей коней. Звичайно, є якісь речі стосовно зовнішності, які просто вони оцей перший, можливо, якийсь шок вони прибирають, або якісь незручні ситуації, що там, хто цей дядя, чого він там підійшов, а коли це більше виглядаєш, тільки свій, то тебе легше приймають. Тобто це допомагає, але це не ключове. Якщо ми кажемо на рахунок того, що ти спитав, чи є у нас якесь там обурення, чи так далі, насправді у нас є свої цінності в домі, як в церкві, і чомусь, коли я деяким навіть Пастура кажу про ці цінності, вони дуже сильно дивуються, що я маю на увазі, наприклад. Звичайно, у нас є цінності стосовно служіння і тих, хто можуть само служити на умовній сцені. У нас її нема, але там прославлення. Ділитесь словом. І, наприклад, ми краще будемо без прославлення, чим, наприклад, нас буде грати на гітарі людина, яка, наприклад, палить чи п'є алкоголь. Тому що для нас це є неприпустимим саме в контексті богослужіння. І тому краще ми просто будемо без прославлення, просто почитаємо біблію, ніж, наприклад, бо я знаю, є така тенденція, що можна сказати, ну він же на гітарі просто грає, він же на мікрофон співає, ну палить, ну може колись перестане. Це не наша історія, сорі. І тому, коли я це кажу деяким Пастура, чомусь пастухи так дивуються, ну кажуть, ого, це сильно, а я чомусь дивуюсь, що вони дивуються, бо, мабуть, це так має бути, бо мені здається, що саме служіння зі сцени, це дуже серйозно. Якщо ми кажемо просто в контексті того, що, звичайно, можуть будь-які люди приходити з будь-якими залежностями, але знову таке, якщо вони знаходяться на нашій локації, якщо ми не йдемо кудись, а вони на нашій локації, то у нас також є цінності, люди це поважають, що у нас заборонено розпиття алкогольних напоїв, вживання якихось речовин, тобто люди це поважають. Якщо людина прийде там з пляшкою, то ми попросимо або лишити на вході, або сховати, покласти собі в сумку, і проблем не було за руки існування дому з цим. Як ви ставитесь до одностатевої любові, якщо, наприклад, приходять дві дівчини, вони тримаються за ручку, вони пара, вони прийшли в дім? Якщо дівчата прийшли й тримаються за ручку, і вони прийшли перший раз в дім, вони прийшли на богослужіння, в них є цей пошук, вони хочуть для себе, хто знає, що вони хочуть, але вони прийшли на богослужіння. Це чудово, класно, що вони прийшли й ніхто не буде їх якось засуджувати чи дивитись якось косо, бо вони прийшли почути й вони мають право почути. Як далі буде? Що в них там трапиться, в їх світогляді? Я не знаю. Але якщо людина хоче почути, в неї має бути таке право. Тому, по суті, ми створили таке місце як дім, щоб ті, хто хочуть, вони почули, що далі це вже робота Духа Святого, це рішення людини. Звичайно, я хочу бути поруч, коли у людей є питання, і коли люди питають якісь прямі питання, я максимально відвертий. І враховуючи деякий контекст, навіть питання з цьом не ЛГБТ спільноти, то якщо, наприклад, мене людина питає, як з погляду Біблії, наприклад, і знаючи вже цю людину, і це, як кажу, реальний приклад. Я кажу, що, слухай, ну ти ж мене питаєш як з погляду Біблії, так? І я можу допустити, що тобі може не сподобатись моя відповідь, або вона тобі буде болючою, але ти ж хочеш щиро, я не хочу вигадувати. Ну, і я відповідаю, наприклад. І людина щось почула, або каже, ну, таке, я кажу, ну, я тебе попередив, можемо про це більше поговорити, і так далі. Тому в нас немає ніяких подвійних стандартів. Але ми не проповідуємо засудження, ми проповідуємо любов, але адекватну любов, не сліпу. В який момент люди приймають твої правила, що, наприклад, не може носити якісь сатаністські символи? Чи вони можуть ходити з цими сатаністськими символами? Не можуть, звичайно. У нас таких нема правил, стосовно того, в чому вони можуть, або не можуть прийти в дім. Тут ми кажемо просто про вже якісь мінімальні моральні правила. Звичайно, якщо людина прийде повністю оголеною, то, звичайно, ми може б якось вона це вирішила, питання, або знайдемо їй щось. Але ми вже кажемо про якісь більш фантастичні моменти, і мені здається, що це навіть майже в будь-якому місці, би на це б звернули увагу, не тільки в церкві. Як мінімум, я намагаюсь зрозуміти, який дрескод у Всевишнього? Тому що в церквах, якщо ти прийдеш в церкву в неформальному образі, тебе заникують просто, я не знаю, запитують, заникують, захекають, захейтять, врешті-решт. Тобто це Всевишній вимагає певний дрескод? Чи це просто люди у своїх церквах вже так локально створили певне упередження? Я думаю, це друге. Звичайно, ми в Біблії бачимо вдягатися, як належить святим і, так далі. По-перше, потрібно стати святим в плані, що потрібно прийняти Христа, оновитися і так далі, і дозволити, щоб Дух Святий, він проводив роботу у твоєму серці, і там, якщо є якісь речі, то Дух Святий на це вкаже, або через інших людей в любові й так далі. Тим паче якщо ми кажемо, що людина, вона не є християнином, то які можуть бути питання до людини, окрім просто якихось моральних, якщо це вже щось аморальне, просто недопустиме, просто в людському суспільстві, тому яка різниця церкви, не церква. Але і то, мені здається, церква має бути навіть більш терпеливіше, ніж просто людське суспільство, бо все ж таки в церкві, по суті, має бути більше любові. Скажи мені, чи правда, що якщо носиш дреди, можна місяць не мити голову? Це правда, це можна навіть більше. Навіть дівчата можуть не мити? Якщо тобі за паристо регулярно мити, то відрощуй. Насправді у мене дреди з кінця 2019 року, тоді ще були такі передобідні часи, я багато подорожував, займався саме такою місією в різних країнах. Це дуже зручно, ти прокинувся, в тебе ідеальна записка, тобі умився звечора, почисти зуби, і ти вже зранку готовий все рано вранці їхати в аеропорт. Але це дуже зручно. Можна раз місяць, я тобі скажу, в тих, в кого давно дреди, це дуже часто. Клас, ось вам рецепт, як, особливо, з цими всіми відключеннями, немає світла, фен не працює, як можна знайти рішення з миттям голови. І можна, до речі, завжди знайти місце в метро, бо ти заходиш, і люди від тебе, раз, і в тебе є місце, раз. Скажи мені, будь ласка, зазвичай всі церкви, більш-менш християнський світ, він цурається таких людей, неформалів, всі тих, хто носить на собі окультні символи. Чому саме тебе потягнуло до них? Розкажи, як це сталося? Ну, по-перше, не всі неформали окультні символи, знаєш, носять, тому є просто неформальна зовнішність. Але як мінімум, якщо у людина зараз ходять підлітки, вони повністю чорні, тут нафарбовано все чорне, або вони навпаки роблять під смерть, я не знаю, як це навіть назвати, такий макіяж, не мов, це Франкенштейн, померла людина. Ну, бачиш, тут же особисті вподобання, тобто, може, там для когось це під смерть, а для когось це деяких же народів є, що навпаки, азійських, біла шкіра, їм набагато красивіше, ніж засмага, знаєш. Але взагалі, в нас така була історія, що, і вона досить починалася ще з 17 року, тобто, ми тоді вже, як рік робили, я був частиною однієї місії, і ми робили тоді вуличні англізації в Києві, рік ми їх робили, і прикольно було, люди каялись, молодь каялась. І був новий сезон, отак, от, вересень 17 року, і ми разом теж з командою молились про якийсь новий крок. І ми тоді думали, може проповідувати десь там в нічних клубах, або у в'язницях, в сирійських будинках, тобто, ми хотіли кудись, де ми, як думали, от, жест, знаєш. І це просто були такі молитви, і потім, пройшло десь два місяці, і мій друг Матвій, також з моєї місії, він каже, Ден, вже ми молимось пару місяців, в мене є адреса однієї тусовки, вона буде всю ніч, пішли, хоча ми подивимось, хоч, ну, як нам це робити. І ми пішли, ми подивились, і тоді повністю мене просто щось, отак, от, клацнуло у моєму світогляді, бо я був місіонером, я їздив, усюди розповідав, що треба її аналізувати, а тут, в моєму ж місті, в Києві, відбувається повний такий андеграунд, я не бачив цього, що просто сотні підлітків молоді вони проживають своє життя в наркотиках. І якось, коли ми туди перейшли, ми не побачили чергу з церков, хто б пішов туди проповідувати, і тоді я для себе чітко усвідомив, що якби Христос був би у фізичному втіленні зараз на Землі, він би був в різних місцях, я не роблю акцент на нічних клубах, але це наша історія, але він би був там також, і він би знав, як би їм проповідувати, а я на той момент взагалі не знав, мені було настільки дискомфортно, але я намацаю завжди найти супереч своєму сумління, своєї совісті, і я б не зміг би далі щось говорити зі сцени, заплющуючи очі на те, що я бачив там. І ми почали ходити, ми почали проповідувати, ми почали будувати стосунки з людьми, люди почали приймати Христа, і от якраз 17-го був цей час, і в 19-му ми започаткували вивчення Білі для нерелігійних. Тобто такий шлях нашої церкви був досить довгий, він не був стратегічний в нашому розумінні, ми просто йшли крок за кроком, але в очах Бога це, мабуть була така покрокова стратегія. Я все ж таки думаю про тих людей, батьків, які ходять до церкви, і в них діти стали неформалами, які бунтують, проявляють таким чином свою незгоду. Що їм реально робити? Ти сказав любити, але як їх не любити? 15 років живемо разом, він робить щось таке, що сильно дротує, як можна любити? Я думаю, треба любити й терпіти також, тобто терпіння. Тобто терпіння, там де хочеться накричати, промовчати, покритися любов'ю, терпіти. Просто навіть якщо накричати, то, окрім того, що можливо батькам стане в якийсь момент краще, бо просто вони свої емоції висвободили, все висловити, але перспективи, які це буде мати результат, і чи через крик підліток там десь одумається, мабуть, він зробить ще гірше. Тому я думаю, що це любов, це лагідна терпіння і це мудрість про те, щоб десь щось сказати в потрібний момент, не давати порад, яких ніхто не просить. Тобто мені здається, що, але знов таки, я не є батьком, тому мої, ну, поради, може, нічого і не вартують батькам, які виростили, які пройшли цей шлях, але, ну, в мене такі асоціації, що це любов, це терпіння, це мудрість і це якось творити атмосферу довіри, що підліток знав, що він може до тебе звернутися, якщо що, якщо буде проблема, а проблема точно буде. Треба просто трішки почекати. Скажи мені, я бачив, що під час ваших мес, у вас є солодощі, якісь тортики, навіть ти часом щось готуєш. Ну, в нас дуже часто, взагалі, щось відбувається з їжею, тому що, ну, ми любимо поїсти, чому ні, і, ну, якось їжа вона зближає людей, коли це щось дивовижне, коли такі незнайомі десь люди, бувають різні абсолютно, але вони розділяють цю трапезу, ну, це по суті те, що робив Христос, ось, тому ми також ми часто це практикуємо, так, якусь їжу. Ну, якщо не фінансово, якщо не секрет, звісно. Звідки ти береш гроші на це? Це такі теж часто питання. Ну, знаєш, для того, щоб приготувати там ту же пасту, там на 20 людей не потрібно бути бізнесменом чи інвестором, і, здається, кожна людина зможе це зробити, ось, тому, звичайно, що якісь речі ми купляємо і покриваємо коштом тих людей, які підтримують дім, це не та історія, що там десятини з тих, хто приходить, бо... Я от подумав, як скільки десятини Вире. Мені це завжди так смішно, коли мені пишуть якісь хейтери, пишуть, о, класний бізнес, а я пишу, зовсім, збиточний бізнес, абсолютно неприбутковий бізнес, ось, тому дім основує коштом тих людей, які підтримують, ось, це різні люди, це не тільки з Києва, це з України, закордону, і в нас немає якогось там такого інвестора, або когось там з Америки, хто там присилає якісь великі транші, ні, це, по суті, такий шлях віри, тобто, ми в усьому довіряємо Богу, і, все ж таки, я вважаю, що фінанси – це не якась першочергова перешкода. Якщо дійсно в тебе є мрія, в тебе є розуміння, що це Бог тебе веде, то дуже часто, ну, чомусь так працює, що не буває так, що, наприклад, Бог тобі вклав серце якусь мрію, і одразу Бог тобі вклав суму фізично, і вже в тебе є сума, ти реалізовуєш, ні, дуже часто це кроки віри, ти робиш крок за крок, а Бог, благословляючися, різні джерела, тому так ми й живемо. Твій вердикт, якщо дитина стала неформалом, це не означає, що все, вона із сатаною, що Бог продовжує так чи інакше піклуватися про цю дитину, навіть бувши неформалом, привабити її до себе. Я неодноразово відчував це, проводячи вивчення Білі для нерелігійних, неформалами, куди приходять атеїсти, агностики, різні люди, особливо, коли ми це робимо десь на території дому, а десь на таких взагалі, здавалось би, неможливих для читання Білі локацій, неодноразово я відчував таку Божу присутність і таке сповнення від цього спілкування, що я не завжди це відчував на недільних зібраннях. Тому Бог може діяти й промовляти через дуже неочікуваних людей. Тому я завжди за те, щоб не вішати ярлики й не судити по просто зовнішньому вигляду. Я розмовляв з однією жінкою, яка мала духовний дар і вона відчувала, включно, духовні запахи. Вона часто говорила, що люди, які носять сатанинські символи, від них навіть йде такий духовний запах, який неможливо почути фізичним носом. Я думаю, весь цей шлейф не заважає тобі. Слава Богу, у мене такого дару немає. І тут мені дуже б допомогли брати з моєї київської богословської семінарії, щоб трошки знайти богословське підґрунтя, саме дару запахів. Можливо, їй було б класно працювати в парфумерному магазині. Незважаючи на те що я десь зростав в такій харизматичній церкві, моє богослов, я десь така середина між баптистським, харизматичним. Але все ж таки, ці всі над духовні дії, це більше не мій Вайс. Ні, ніколи не було випадків, коли людина почав проявлятися демонічний дух під час меси? Під час меси не було такого. Були якісь моменти під час вивчення Біблії. Ну, я просто згадую, нещодавно був момент, але тоді доєдналась, ми проводили в парку, і це дійсно була, ну, мені здається, якась одержима, просто жінка, така вже літня, безхатько, і вона прям заважала нам. Вона паралельно і молилась, і матюкалась, і вона вдиратися, що нам довелось вже закінчити вивчення, хоча ми вже підходили до кінця. І, так, і у нас навіть один хлопець з учасників, він прям за неї там помолився, ось, ну, тобто, таке щось було. Щоб, якщо казати про самих прям людей, які приходять, ну, таких у нас не було, якихось прям, знаєш, оці, от, екзорцизм, якісь, просто якісь дивні речі, або, ну, коли людина довгий час вживає, ну, тобто, це ж також є певні духовні речі. Але це щось було дивне, але не отаке от. Мені здається, дуже часто, буває, християни дуже часто демонізують певні речі й надають їм такий екстра духовний демонічний сенс, який вони за собою нанесуть. Тому такого я сильно не бачив. Скажи мені, будь ласка, де саме ви збираєтесь, куди направляти підлітків? У нас є своя локація, і вона знаходиться, до речі, недалеко від вас, тому, можуть, підлітки, наприклад, до вас зайти на ITR, щось цікаве записати. Ми знаходимось в Печерському районі, це метро Ловецька або Вербецька, вулиця Саперне поле 27, у нас є свій інстаграм, Дім Київ, тому там можна все побачити. І буває, що ми проводимо наші заходи з кимось в партнерстві, в колаборації на якихось інших локаціях, тому що ми все ж таки хочемо, попри нашу якусь таку сучасність, неформальність, ми все одно не хочемо тільки бути в позиції, приходьте до нас, приходьте до нас. Ми хочемо також йти до людей, тому, наприклад, все літо і весь теплий сезон ми проводили по четвергах вивчення білі в самосаду, це на подолі, є такий сквер, самосад, і там в четвер під великим деревом можна було нас знайти. І там було найцікавіше, бо аудиторія була абсолютно різна і це щось таке десь крейзі, це те, що мені подобається. Що можеш побажати всім нашим слухачам, підліткам, можливо неформалам, батькам, які мають таких дітей, що ти їм скажеш, якщо вони стикаються з такою проблемою, водночас і непроблемною, як ми розуміємо? Я хочу побажати це, перш за все, все ж таки, розв'язувати ці проблеми не тільки завдяки якійсь людської логіки й мудрості, але якщо ви християнин, то приходити до Господа, питати в нього поради, шукати в біблії, в Євангеліях, як чинив Ісус, і розвивати в собі любов, терпимість і мудрість, і любов, вона покриває багато греків. Дякую вам, дякую тобі Денисе, і дякую тобі за те, що ти прийшов до нас без окулярів, бо ми звикли тебе бачити в окулярах. Хочу сказати всім, нам, вам, що навіть якщо ваша дитина-підліток стала неформалом, як ми з вами бачимо, що це не прям лихо, є рішення, як мінімум можна спрямувати його додому, де є пастор Денис Малімонові, який знає, як спілкуватися з такими підлітками, як допомогти їм і як показати їм Божу любов. Тож надія є. Бережіть себе, всім пока! Якщо у вас є ефір, є запитання або заперечення – пиши!