Корупція — родове прокляття України? Чи можна позбутися її, якщо вона зручна? | Чмут Олександр

Визначення корупції

Ведучий: Час для духовності на Радіо «М». Є погляд об'єктивний, є погляд суб'єктивний, а є біблійний погляд. В ефірі програма «Біблійний погляд» на Радіо «М». Чи може корупція бути родовим прокляттям для нашої країни і як його позбутися? Чи може христянин давати хабарі? І чи варто викорінювати цю корупцію, якщо часом вона розв'язує наші проблеми? Запитаймо сьогодні нашого гостя. Олександр Чмут, директор Трансвікового радіо і пастор церкви «Преображення» в місті Києві завітав до нас. Пане Олександре, вітаю. Дякую вам, що завітали до нас.

Непросте запитання. Ми дійсно так ненавидимо корупцію? Чи ми просто ненавидимо той факт, що корупція часом не діє на нашу користь?

Гість: Я думаю, що здебільшого ми ненавидимо людей як особистостей. Наприклад, якщо зараз в країні оприлюднили корупційний скандал, це на всіх шпальтах, але ми ненавидимо людей, які це роблять. Саму систему корупції, чому люди це роблять, ми навіть не осмислили. Люди не розуміють. Наша проблема, що коли ми потрапляємо в схожі обставини, ми чинимо за тією самою схемою.

Ведучий: Як би ти сформулював визначення корупції для того, щоб це могла зрозуміти мала дитина?

Гість: Я б сказав те, що в однієї родини не вистачає грошей для того, щоб купити поїсти, і тоді вони вирішують зробити не зовсім правильні кроки для того, щоб її родина, його діти мали що поїсти. Але якби ми сказали, що корупція – це використання свого становища для власної користі. Це дуже коротко, але це змальовує всю корупцію. У тебе є певне становище або певна ситуація, і ти використовуєш цю ситуацію або це становище для власної користі.

Наприклад, змалюймо картину: йде людина, і вона на землі знаходить 100 доларів. Що це? Це подарунок? Це корупція. У тебе є певна ситуація, і є 100 доларів, які тобі не належать, і ти використовуєш їх для власного забезпечення, для власної користі.

Я пам'ятаю, колись дуже давно одна німкеня приїхала до нас, і вона йшла з нашими дітьми, і на дорозі лежала якась цінна річ, і моя донька одразу побігла брати. І вона поклала її там. Це не твоє. Навіщо ти береш? Я розумію, що в тій системі, хоча вона вже зіпсована зараз імміграцією, але там була така система, наприклад, навіть після війни, в 40-50-ті роки, в самій Німеччині, що людина могла загубити текu з документами дуже важливими, потім повернутися і це взяти.

Корупція як порушення Божого порядку

Гість: Я не виправдовую корупцію, але давайте будемо чесними, ми користуємося принципами корупції так само. Наприклад, припустимо, ми хочемо купити церковну будівлю, нам якась державна адміністрація говорить «ні», але «приносьте нам щось, і ми за це вам зробимо». Церква хіба не скористається такою можливістю? Церква користується становищем для власного збагачення, будь-хто. Корупція починається з того моменту, коли дитина знаходить гроші й забирає їх собі. Це сидить в самій серцевині людської зіпсованості.

Корупція – це порушення першої заповіді. Тому що перша заповідь говорить, що ми любили Бога всім серцем, всією душею, і ближнього як самого себе. Спочатку йде хто? Бог. Потім хто йде? Ближній. Це та структура, яку Бог задумав. А потім йду я. І таким чином для нас служить Христос. Він прийшов послужити, він відмовився від свого, бо в нього воно було, щоб послужити комусь. Це приклад антикорупції.

Ми зазвичай ставимо себе в центрі. І тепер неважливе питання часу. Неважливо, чи ти маленький, чи ти великий, чи ти з церкви, чи ти пастор. Щойно ти займаєш те місце, де має стояти Бог і ближній, починається корупція. Тому вона така стара як світ.

Біблійні приклади корупції

Гість: Я знаходив в Біблії текст про апостола Павла, якого не відпускали. Вихід 22 розділ 8 вірш: «Дарів не приймай, бо дар засліплює очі мудрих і перекручує справу правильних». Засліплює чим? Ти можеш бути мудрою людиною. І раптом у тебе є ситуація, у тебе є становище, і ти зловживаєш цим.

Я думаю, що один із перших проявів корупції був, коли ізраїльський народ виходив з єгипетського рабства. І там моавський цар Валак наняв, дав грошей пророку Валааму. І це мудра людина була. І він на це купився. Бо в нього було його становище, його статус пророка, і раптом він приносить ціле мішкиння грошей. І все. Проблема тут.

Рівень корупції в Україні та її причини

Ведучий: Я, на жаль, читав таку статистику. Не знаю, наскільки можна їй вірити, що у ворога з сусідньої країни рівень корупції навіть менший. Тому що там централізована система корупції, ніж у нас. Тому що у нас корупція на всіх рівнях і безконтрольна. Можна так сказати, що там корупцією користується одна людина або якесь коло людей, які використовують становище для власної користі.

Гість: Якщо дивитися на статистику, наприклад, на позиції, то у світовому масштабі Україна по корупції не переважає Росію. Росія, здається, на десять позицій переважає Україну в цьому. Стало трохи легше на душі. І Білорусь, до речі, теж. Білорусь, про яку говорять, що там все так швидко. Що не так з нами?

Ведучий: Чому в західних країнах, в яких говорять, що немає корупції, хоча вона, я впевнений, є, просто вона не на таких масштабах. Що не так з нами? Це наше радянське минуле, бідність в нашій голові? Чи це може родове прокляття?

Гість: Скажемо так, я не вірю в родове прокляття, я вірю в родовий гріх. Я можу це сформулювати й пояснити, яка різниця між родовим прокляттям і родовим гріхом. Якщо говорити, що з нами не так, я згадую одну поїздку свою, я ще був доволі молодий тоді, 99 рік. Я полетів в Азербайджан викладати там, в їхньому навчальному закладі християнському. Ми прилітаємо в Баку, в центральний аеропорт, тоді паспорти ще одні були, закордонного у мене не було. Я даю паспорт, це на вході, ти щойно вийшов з літака, і тебе зaтримують, і прикордонний контроль перевіряє. Вони беруть мій паспорт, а там коли змінилися паспорти і мені вже було 25 років, то перша фото не вклеєна, а друга вклеєна вже після 25 років. Він мені говорить: «У вас немає першої фотографії». І я говорю: «Паспорт виданий, коли вже мені було понад 16, понад 20».

Корупція як спадщина комуністичного минулого

Гість: Ми розуміємо, що це була якась помилка, вам потрібно заплатити. Офіційно? Ви даєте 20 доларів і проходите. І так на кожному рівні. Один раз ми їхали потягом, там була корупція, щоб взяти посадку біля вікна - це Азербайджан.

В нас були схожі приблизно позиції, але коли нас картають сьогодні, що Україна пронизана корупцією, то в нас такої корупції не було, як там, як в Азербайджані. Тепер коли ми аналізуємо його історію, він економічно піднявся, він виграв війну. Він економічно вище зараз, ніж Україна стоїть. Але по корупції Україна в кращому становищі - там 22 позиція. У нас як мінімум не 20 доларів попросять, а більше. Хоча в нас не було такого, щоб тебе в аеропорту так відверто.

Я думаю, що це спільні наслідки комуністичного минулого - як в Азербайджані, в Росії, в Білорусі, всіх країнах. Тому що схожа корупція в них всіх, крім Прибалтики. Там було витравлене все Боже, немає жодного абсолютно страху. Всіх навчили красти, тому що нормальну заробітну плату отримувати не можна було. Всі крали. І фактично вони використовували ці можливості.

І тепер коли залишилося це все позаду, почалася свобода. Ті люди, які мали це все, директори, вони стали депутатами. Тому вони використали свої можливості без страху Божого.

Чи карає Бог Україну за корупцію?

Ведучий: Чи може бути таке, що якась всевишня чи вища сила карає нашу країну за високий рівень корупції?

Гість: Дивіться, коли ми говоримо, що Бог карає Україну війною за корупцію, мені здається, що ми не зовсім знаємо природи Бога. Тому що в законі було так: якщо око, то за око. Зуб за зуб. Життя за життя. Ніде не було в Біблії так, що за корупцією весь народ страждає. Логічно в Біблії я цього не знаходжу.

Якщо слідкувати в Біблії, за що Він карав конкретні народи, то на першому місці була розпуста. Через розпусту - історики можуть це підтвердити - цілі нації зникали. Вони самознищувались. Розпуста і вбивство. Якщо люди були жорстокі, вбивали.

Тому я думаю, логічно з цього, що це Росія мала б понести покарання за всі ті злочини, які вона зробила, і там із корупцією не в кращому становищі.

Що ненавидить Господь

Гість: Наприклад, Бог говорить, що Він ненавидить. "Оце шість ненавидить Господь, а ці сім - гидота душі Його: очі пишні" - гордість, "брехливий язык, руки, що проливають кров неповинну", серце, що плекає злочинні думки, ноги, що швидко біжать на лихе, свідок брехливий, що говорить брехню, і хто розсіває сварки між братами".

Ведучий: Але все це сьогодні є практично в кожній країні?

Гість: В кожній абсолютно. Наприклад, ми навіть і не знаємо рівень корупції в західних країнах, які були побудовані на певних цінностях. Це наслідки Реформації. Ви розумієте, як довго це йде? Країна була побудована на правильних цінностях. Америка, засновники будували країну на правильних основах. Вони мали страх Божий. Там в основі була Біблія. А в нас так не будувалося.

Тому прийшло кілька поколінь, люди не вірять в Бога. Але вони виконують закони, які були написані людьми, які вірили, які працюють. І мені здається, що тут це теж працює, що Бог благословляє до тисячі поколінь праведників. Вони сьогодні пожинають те, що сіяли їхні батьки 400 років тому. Вони ще сьогодні цим користуються. А наші батьки за 70 років насіяли такого, що ми розгрібаємо сьогодні.

Родові прокляття чи родовий гріх?

Гість: Але я не думаю, що це родове прокляття. Я оформлюю це як родовий гріх. Дивіться, в П'ятикнижжі написано такі слова: "Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третьому і на четвертому поколіннях тих, що Мене ненавидять". Це конкретно є написано.

Потім далі, коли йдемо в книгу пророка Єзекіїля, тут написано: "Душа, що грішить, вона помре". Зовсім інше пише: "Син не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину сина. Справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого - на тому".

Діти не несуть прямої відповідальності. Не можна сказати, що це родове прокляття. Батько згрішив, він помре.

Родовий гріх - це успадкована система цінностей

Гість: Родовий гріх - це коли ти успадковуєш систему цінностей. Коли ти бачиш, як поводяться батьки, як вони розмовляють, як вони працюють. І цю модель, цю парадигму ти перебираєш на себе.

Я займаюся душопекунством людей довгий період. І я прийшов до висновку, що діти схему батьків втілюють у своє життя. Тому що якщо тато не любив маму і сварився на неї постійно, дитина виросла - скажіть, хто її навчить любити жінку? Хто? Вона просто в голові в неї немає, як це - любити, як бути ніжним.

І тоді чоловіки дорослі запитують: "А як спілкуватися з дружинами? Як говорити до її серця? Що це значить - ніжні слова?" Деякі бояться просто поспілкуватися з дружинами, бо такого ніколи не було.

І сім'ї, які намагаються жити правильно, навіть віруючі, розповідають. Наприклад, він говорить: "Ми не бачили, як батьки сварилися ні разу. Ми не бачили, як вони любили один одного". І все. І тепер вони живуть на емоційному нулі.

Та ж сама модель - ми бачили 70 років, як потрібно красти, як потрібно обманювати, списувати. Я вчився в семінарії, перший набір був у 90-му році. Були американські професори, які нас вчили. У них дах зривало, що християни-українці списують. Вони такого не розуміли. Ви складаєте тест, і вони заглядають і дивляться. "Це що - віруючі?" Ми це все в себе взяли.

Чи можна християнину давати хабар?

Ведучий: Як це погодити? Чи можна християнину давати хабар для розв'язання невинних питань, своїх питань, прискорення оформлення якогось документа? Де написано в Біблії, що це можна робити? Можливо, це взагалі не вважати фактом корупції, а просто дар?

Гість: Ми читали на початку текст, що дари роблять сліпими мудрих. Я знаю, наприклад, кілька моментів того ж самого апостола Павла. Йому дуже просто було піти з в'язниці. Його за слово Боже ув'язнили.

Чи може християнин давати хабарі?

Гість: Не знайшли, що він винуватий. Тобто він невинний. Фелікс чекав грошей. Дай торбинку срібла, і ти виходиш на волю. Можна було так зробити? Павло не дав грошей. Він поїхав до Риму на суд. Деякі хочуть виправдати гріх. Кажуть: ми даємо, але це гріх, в цьому гріху потрібно каятися. А якщо це просто звичайний дар, який нікому не зашкодить, і хочеш розв'язати своє питання, швидше отримати документи. Ми нікого ні до чого не змушуємо. Абсолютно. Робиш так, як вважаєш за потрібне.

Мене навчила одна ситуація 30 років тому. Я вчився тоді в семінарії, на вихідні вирішив поїхати додому. Там загальні вагони, якщо ти пам'ятаєш, що це було таке. Вагони зі стоячими місцями. Там плацкартні койки, на одну койку троє людей. Білетів за місцями там немає. Підходить останній вагон, і юрба просто туди заходить. Хто встигне втиснутися, той і поїде. Мене супроводжували мої друзі. Я молодий тоді був, мені за 20 було. І я, звісно, хлопець міцний, і кулаками, ліктями розчистив собі дорогу і потрапив туди. Потім мені соромно про це розповідати.

Повернувся я назад, приїхав, і брат Микола мене запитав: "Сашо, як би ти цим людям потім свідчив, з якими ти так заходив туди, з якими ти сидів там, як би ти їм свідчив про Ісуса тоді?" Але ви могли пропустити поїзд. Нічого було сказати.

Цим людям, яким ви даєте хабарі на кордоні, за права, за щось різне, ви в певний момент зустрінетеся. Бог вас зведе. Як ти будеш їм розповідати про Ісуса? Що на нього потрібно покладатися? Що йому потрібно довіряти? Що він всемогутній? Що він робить дива сьогодні? Ми віримо в дива. Віримо в помазання, що покладемо руку, людина зціліться, в це віримо. А в таких питаннях не віримо. Це питання довіри до Бога. Тому я нікого не звинувачую, хто дає чи не дає, але просто не можу сказати, що це нормально. Тому що в Біблії написано, що це не нормально.

Християни в політиці

Ведучий: Існує думка, що християнину не місце в політиці, адже політика просто з'їдає такі принципи, християнську мораль. Ви згодні з такою думкою?

Гість: Частково. Я поясню. Якщо духовно слабка людина, віруючий християнин, духовно слабкий — бо є такі — в якого корупція вже в середині. Він хоче тільки становища, він хоче популярності. То його з'їсть ця система політична, як і його становище в церкві. Написано, щоб той, хто йде в церкву пастором, щоб він не був новонаверненим. А що буде з ним? Інакше він може спокуситися і піддатися спокусі з ким? Із сатаною. Так і написано. І те ж саме трапляється там. Людина входить в цю систему і в неї просто пара в голові. Вона навіть не розуміє, де знаходиться.

Тому, якщо підґрунтя інше, наприклад, як в Сполучених Штатах, я знав парламентарів у Швейцарії — сама система збудована по-іншому. Я знав одного члена парламенту у Швейцарії. Він на роботу їздить на велосипеді. Там система зовсім інша. Тому щоб ти пройшов, наприклад, тут — це дуже багато питань.

Але якщо ти дійсно свідомий віруючий, якщо ти Бога боїшся і Бог зробив диво — такий віруючий, духовно твердої людини проходить туди — то її ніхто не може збити там. І вона буде робити те, що Бог їй сказав.

Ведучий: А хіба її просто не поставлять якимись хибними аргументами про те, що знайдуть компромат?

Гість: Я вірю, якщо Бог веде людину, я вірю в такого Бога, який сильніший за всіх правителів світу. Він сильніший за піч, яка розпалена в сім разів сильніше. Такого Бога я вірю. Чому в Україні немає досвіду таких політиків? Я не знаю. Можливо, не час, а можливо, людей немає таких. Потрібно молитися, потрібно виховувати у своїх церквах молодь в такому напрямку, щоб вони духовно зростали, щоб вони давали раду спочатку своїм пристрастям, які в них є. Якщо людина не може справитися з пристрастями, якщо він дивиться порнографію, наприклад, дай йому політику — що з нею буде?

Це досить широке питання, яке ми не можемо однозначно вирішити. Тому я кажу, частково вірю, що ця система може зламати, як зламала Валаама, коли він побачив гроші, і він не міг перед цим встояти. Апостола Павла нічого не могло зламати. Абсолютно нічого. Ні в'язниці, ні брати, які зраджували. Він один йшов проти системи. Проти всього. Один. Брати всі залишали, а він йшов далі. Це приклади.

Як діяти християнину в корупційній системі?

Ведучий: Що робити віруючій людині, опинившись в політичній системі, де вони мають доступ до певних матеріальних речей на тендерній основі? Чи може вона використовувати свої зв'язки, корупційні схеми для того, щоб отримати дозвіл на використання певних матеріальних цінностей? Адже якщо вона цього не зробить, це зробить інша невіруюча людина. Що ви скажете, як діяти, як чинити таким людям?

Гість: Що для такої людини важливіше в її житті? Стосунки з Богом, чи певні речі, якими вона може користуватися тут?

Думаю, що мене можуть вважати ненормальним, що я так кажу, але я кажу правду. Я знаю кількох таких хороших бізнесменів тут в Україні. Я знаю їх особисто. І я знаю, що вони ведуть бізнес чесно. Вони говорять, що це дуже складно. Це непросто. Іноді на межі навіть існування. Але це можливо. Тому що їхні стосунки з Ісусом глибокі.

В Біблії написано, що якщо ти вірний в малому, то ти будеш вірний і у великому. А якщо ти невірний в малому, хто поставить тебе над великим? Тому це все починається з моїх стосунків з Богом. І якщо я розумію, що він веде мене тим чи іншим способом, він завершить свою справу.

Ведучий: Чи вдається це багатьом в Україні?

Гість: На превеликий жаль, ні. Це я засвідчую. Чи можливо це зробити з Богом? Так.

Ведучий: Сьогодні в Верховній Раді є наші брати й сестри, щиро віруючі люди. Але змінити систему або якось вплинути на неї, здається, вони не змогли. Принаймні ми не бачимо сильних результатів зміни системи. Що не так?

Гість: Я думаю... я не в політиці. Ніколи не був.

Молитва за владу та зміни в суспільстві

Гість: Я не можу давати якісь указівки або радити, або критикувати цих людей. Я розумію, що якщо Бог їх там поставив, то вони мають щось зробити. Даниїл був один у системі Вавилонської імперії. Один. І він її змінив. І в кінці-кінців цар Навуходоносор покаявся і сказав усім повірити.

Це для нас написано для чого? Тому нам потрібно молитися за цих людей, які там. Щоб Бог їх благословляв, щоб вони насамперед шукали своїх стосунків з ним, щоб вони шукали Царства Божого, а не людського.

Чи відбуваються зміни? Я думаю, що в Україні все одно відбуваються якісь зміни. В нас війна, але все одно якісь кроки відбуваються. Навіть ці позиції з корупцією і те, що їх виявили зараз — чи дозволили б у тоталітарних державах таке, як у нас? Та ж Туреччина — чи таке б дозволила? А вона нижче за Україну. Україна в кращій позиції, навіть ніж Туреччина. І позиції змінюються. Тому я думаю, що хтось щось робить.

Проблема покоління та їх менталітету

Гість: Людина змінюється поступово. Ізраїльський народ вийшов з Єгипту, а Єгипет з них не вийшов. І врешті-решт Бог говорить: все це покоління поляже в пустині. Тому що часник, огірки — все це залишилося в їхніх серцях. І вони хотіли назад до Єгипту.

Скільки зараз кажуть: "як було добре до 22 лютого", скільки зараз це кажуть? "А в СРСР було добре". Скільки таких ще є? І що з ними робити? Має покоління змінитися. Але кого ми приведемо в наступному поколінні? Де церква? Наскільки вона активно працює в цьому? З молоддю? З дітьми? Як ми виховуємо їх? Церква теж не дуже добре засвідчила про себе в Україні.

Корупція як духовна проблема

Ведучий: Увесь цей корупційний скандал на перших шпальтах України зараз. Але подається він як політична хвороба, як політична проблема, що, мовляв, усі політики такі-сякі. Чи вважаєте ви, що це лише політична хвороба? Може насправді хвороба корупційна в нас не тільки в політиці?

Гість: Що означає політична хвороба? Чи стосується це лише політиків? Чи можемо ми розв'язати питання корупції? Якщо зміни серця не буде — ні. Написано, що звідти походять лихі думки. Це на першому місці. Лихі думки.

Тому мають бути дійсно правильні закони, які написані. Так, вони мають бути. Потім виконання цих законів. В нас немає ні законів нормальних, які пригнічували б це, ні їхнього виконання. Хто напише ці закони? Люди, які будуть писати під себе закони.

Але я вірю, що людина цілісна. Корупційний скандал — це реакція людини. Це реакція людини на обставини. А все йде з серця. Тому зіпсованість серця — зіпсованість серця загальнонаціональна. Можна так вважати. А не просто політична.

Ведучий: Я намагаюся зрозуміти — корупція це проблема всієї нації?

Гість: Я пояснював на самому початку, що це вірус, який фактично в кожного з нас є. І в певних обставинах це починає діяти. Тому і в Сполучених Штатах це є.

Мені приїжджали друзі, розказували: "В нас такого немає, як у вас". Але, наприклад, один хороший бізнесмен, який має великий бізнес, він подарував державним установам для благодійної акції кілька машин. Що, це ж не корупція. Він зробив благодійну акцію. Він подарував автомобілі адміністрації. І тепер він зайде в кожний кабінет і йому буде зелене світло. Це теж корупція. Це все скрізь є.

Ведучий: Я подумав про те, що ви розказали — що потім ці автомобілі просто продавалися і йшли комусь на рахунок.

Гість: Ні, не продавалися. Це по-іншому.

Ведучий: Не так давно я купував ліжко для лежачого хворого свого родича. Як потім з'ясувалося, ці ліжка дарувалися Україні як гуманітарна допомога, просто певним чином вони перепродавалися. Не будемо зараз про це.

Чому молитва не приносить очікуваних результатів

Ведучий: Скажіть мені, що не так з молитвою нашою, чи може з Богом, чи може з нами? Чому ми стільки років молимося за те, щоб наша країна нарешті почала процвітати? Але таке відчуття, що все стає тільки гірше.

Гість: Щоб подивитися на цю ситуацію з погляду Бога, то нам треба потрапити в вічність, прийти до нього і сказати: "Господи, ми молилися, наприклад, 30 років і нічого не працювало". Він скаже: "Ось тут, ось тут була проблема". Я цього всього не знаю.

Чи потрібно припинити молитися? Ні, потрібно продовжувати. Він говорить: "Просіть, стукайте, моліться. Хто буде стукати, тому відчинять. Хто буде просити, тому дадуть. Хто буде шукати, той знайде". Так Господь говорить.

Головне завдання церкви

Гість: Але я розумію, що перше завдання церкви — це не молитися про процвітання країни. Завдання церкви виконувати велике доручення Ісуса Христа: проповідуйте Євангеліє скрізь. Приводити людей до Ісуса, щоб вони змінювалися зсередини. І такі змінені люди потім можуть змінити країну. І я думаю, що є приклади цього.

Приклад Південної Кореї

Гість: Наприклад, Південна Корея. Був навесні цього року там. 30% євангельських віруючих протестантів у країні. Адвокати віруючі. Директор Samsung віруючий. Деякі посли, які були тут, віруючі. Країна процвітає до цього часу. Велике пробудження, яке відбулося там.

Буддійська країна була, повністю буддійська. Там не корупція — там жах взагалі, там кастова система була. Народ жив у темряві. Проповідували Євангеліє. Народ повернувся до Бога. Зараз в них 100-тисячні церкви.

Де в Україні таке є? За кількістю населення, фактично, до війни майже там було однаково нас з ними. Трошки більше. Але в нас немає жодної протестантської церкви 100-200 тисяч членів в одній церкві. Це, мені здається, це потрібно нам.

Глибокі стосунки з Богом через молитву

Гість: Треба дійти до глибоких стосунків з Богом. Вони моляться, там є церкви, які моляться, щоранку йдуть шукати Бога. Візьми в нас хоч одну церкву, щоб о шостій ранку прийшла і дві години вони з Богом будували стосунки.

А я був в одній церкві вранці — шоста ранку, 7-тисячний зал, повний, і вони моляться. Субота, вихідний, до восьмої моляться. І так кожної суботи моляться. А були такі, що молилися місяцями, по 4 години. І це дало результат.

Есхатологічні погляди: песимізм чи оптимізм

Ведучий: Одна говорить про те, що все буде тільки гірше, тому що світ готується до приходу антихриста. Інша говорить, що все буде добре, навпаки ми можемо вірити в те, що все завершиться миром, ми будемо процвітати. Яку з цих думок ви розділяєте?

Гість: І ту, і ту. Вони контроверсійні. Я вірю, що загалом у кінці світ прийде до свого завершення, це так. Але що буде після цього? Йде нове небо, нова земля. Біблія починається з двох розділів, де немає гріха. Перший і другий розділи. Там Бог дивиться і говорить: все добре. Так починається Біблія. А закінчується двома розділами, де теж немає гріха. З книги Об'явлення, де немає гріха. За великим рахунком ми прийдемо в те місце, де не буде гріха. Де не буде корупції, де не буде нічого, бо це написано в Біблії.

Якими б не були випробування і страждання наші, Він обіцяв бути з нами завжди, щодня. Кожна людина, незалежно від того, вірить чи не вірить — нас, можливо, слухають невіруючі — Бог розмовляє зі всіма. Він хоче спілкування з кожним. Він шукає цього спілкування. Тому кожна людина може відкрити Йому двері свого серця, запросити Його, налагодити стосунки через Христа з Богом.

Неважливо, на якому місці — війна, втрати, корупція. Бог буде давати мудрість. Бог буде давати силу. Бог буде давати благословення. Бог завжди діяв через конкретних людей. Прочитайте історію — там особистості. Там не завжди маса була. Але Він шукав людей, які були б вірними, й через них робив дива.

Церква Преображення та служіння

Ведучий: Розкажіть, будь ласка, про вашу церкву, де ви пастор Церкви Преображення, де ви збираєтеся, яка адреса, які дні?

Гість: Це церква на Харківському масиві, Вербицького 30. У нас у неділю два служіння. Перше о 10-й, друге о 12-й. Однакові, через те що зал не поміщає всіх людей.

Ведучий: Можна вас дивитися онлайн?

Гість: Усі служіння онлайн.

Ведучий: Як знайти вас в YouTube?

Гість: Церква Преображення Київ.

Ведучий: Окрім цього, ви є директором Трансвікового радіо, яке в YouTube можна знайти як...

Гість: Twr.ua. Якщо це знайдете, то воно виведе і на Facebook, і на Instagram, і на YouTube. Але Преображення і Трансвікове радіо — це трішки різні речі.

Поради щодо доброчесності в політиці

Ведучий: Що ви побажаєте нашим слухачам, особливо тим, хто, можливо, мріють про політику, бо вже стикаються з тим, чи можуть вони використовувати політично нечесну систему для того, щоб розв'язувати свої питання?

Гість: Кожній людині, з якою я спілкуюся в душпастирстві, яке веду, я раджу їй молитися молитвою 139-го псалма: «Випробуй, Боже, мене і пізнай мої думки. Випробуй, Боже, мене і пізнай серце моє. Подивися, чи я не стою на поганій дорозі». Ми дозволяємо Богові подивитися на наше серце, на наші шляхи, дозволяємо Йому коректувати їх і входимо у стосунки з Ним, а життя людини кардинально змінюється.

Є в Приповістях написано так, що якщо шляхи людини до вподоби Йому, то Він і ворогів її примирює з нею. Якщо ти стаєш людиною до вподоби Господа, то Його вже справа працювати в інших людях. В такого Бога я вірю. Стосунки з таким Богом, глибокі стосунки, на рівні першої заповіді — любити Бога всім серцем, всією душею — все вирішить.

Ведучий: Трошки страшно молитися молитвою «Боже, випробуй моє серце», адже якщо Він покаже, що ти на неправильному шляху, доведеться все залишити й піти правильним шляхом.

Гість: Покаятися у гріхах, у своїх гріхах. А як же інакше? Він не може з гріхами. Він говорить: «Не притупився слух, щоб чути, рука не коротка». Блокують гріхи, розв'яжи питання гріхів. Почни робити те, що Я кажу.

Заключне слово

Ведучий: Дякую вам, Олександре Чмут. Сьогодні з нами був директор Трансвікового радіо і пастор Церкви Преображення в місті Києві. Всім нашим глядачам, слухачам хочеться побажати, щоб дійсно ми мали мудрість, Божу мудрість, житейську мудрість, яка часом також допомагає.

Кожного разу, коли хочеться дати трошечки на лапу, як кажуть, для того щоб розв'язувати якесь питання, можливо варто помолитися і запитати Бога, а чи не засуджує нас наше сумління? І чи дійсно навіть цей маленький вчинок не псує загальну картину твоєї віри, твого духовного я? Бережіть себе, мудрості всім нам. Будуємо нову країну. Всім до побачення!