Пошук

Люди кольору свободи. Правда про опір в окупації Чи пам'ятаєте ви історії цивільного спротиву, що почався ще у 2014 році? Чи знаєте ви, як люди в Криму, Донецьку, Луганську та інших окупованих містах чинили опір, ризикуючи всім заради свободи? Які таємниці розкривають активісти "Жовтої стрічки" та "Злої Мавки", розповідаючи про свою боротьбу під окупацією? Чи готові ви дізнатися, як навіть сьогодні в окупованих містах українці продовжують малювати синьо-жовті прапори, поширювати українську символіку, ризикуючи власним життям? Нам варто почути ці свідчення, щоб по-справжньому усвідомити ціну української свободи З нами в студії Анна Слюсаренко - сценаристка, продюсерка, Голова правління ГО «Тутешні» Людмила Мельник - режисерка фільму “Люди кольору свободи” Ведуча Юлія Скоробогач

А що, якщо перестати за все боятися? Уявіть, скільки нових можливостей може в житті відкриватися

Сьогодні ми торкнемося глибокої та важливої теми: сили вибачення. Часто ми думаємо, що пробачення потрібне тому, хто нас образив, але насправді, це насамперед дар, який ми даруємо собі. Давайте розберемося, чому, відпускаючи образу, ми звільняємо власне серце, зцілюємо душу та знаходимо внутрішній спокій, незалежно від того, чи просить пробачення інша людина.

Ідеальних сімей не існує. У кожного з нас бувають образи, втома, непорозуміння - але це не кінець. Ми поговоримо чесно про те, чому розлучення - не легкий вихід, а глибока рана. І головне - що може зробити кожен з нас, аби не руйнувати, а збудовувати свою сімʼю щодня. Навіть якщо все не так, як у картинці з Instagram.

Соціальні мережі встановлюють стандарти, однолітки створюють тиск відповідати "загальним трендам", а війна змушує дорослішати швидше, ніж хотілося б. Усе це породжує величезний тиск: як поводитися, що думати, у що вірити. Як же в таких умовах не загубити себе? Як зберегти свою індивідуальність, характер та внутрішню свободу, коли навколо панують постійні порівняння, страх не "вписатися" та біль від втрат? Про все це говоримо в новому випуску програми "Питання до виробника" з психологинею, Наталією Максимович.

? Про поклик, місію та молодь, яка змінює Україну. У цьому випуску "Вечір Середи" на Radio M ми спілкуємось із Юлією кейс - директоркою організації «Молодь з місією» (Youth With A Mission, YWAM) в Україні. Говоримо про те, як починався шлях у місіонерстві, як змінюється молодь в умовах війни, чому служіння — це не завжди про комфорт, і як Бог діє в найтемніші часи. ? У розмові: — Як «Молодь з місією» працює в Україні — Чи готова молодь сьогодні йти у місію — Служіння під час війни: нові виклики та надії — Особистий досвід лідерства, злети та випробування — Молитва за майбутнє України та наступне покоління

Чому так важливо говорити про свої почуття? Ми навчилися ховати біль, радість, злість, але насправді, коли ми відкриваємося, це зцілює нас, зміцнює стосунки та допомагає дихати на повні груди. Чи згодні ви з цією думкою, діліться в коментарях!

Минуло більше, ніж три роки, ми продовжуємо триматись, ворог нас не переміг