Що робити, якщо хочеш радіти життю, а тебе за це засуджують?

"Життя продовжується...", "Треба жити далі...", "Знаходьте радість у кожному дні.." - так підтримують одні. А інші говорять по іншому: "Як ти можеш радіти життю, коли в твоїй країні війна?", "Нам не до радощів зараз", "Нема чому тут радіти, йде війна". І світ буквально розділився на біле та чорне. Що робити, коли попри війну ти хочешь радіти життю, а тебе за це засуджують? І засуджують не тільки чужі, а й свої, рідні?