РанокLive

Радіємо, що Бог нас так створив, що з часом всі темні віхи нашого життя, старі негативні історії стираються з пам'яті. Це з одного боку, а з іншого - як прекрасно, що кризи вчать нас життю, роблять нас іншими, що ми маємо можливість змінюватись. Це ми розуміємо вже з часом, а в епіцентрі кризи, як важливо, щоб поряд був Той, Хто підтримає, фактично пронесе тебе на Своїх руках у цей важкий для тебе час.

Як написав нам наш слухач, гарна новина у тому, що Бог є і Він - не я. Якщо я людина, а не вершитель доль оточуючих, я буду дозволяти іншим робити помилки.

Такого спектру спогадів на хвилях РадіоМ давно не було. Сьогодні ми говорили ось про що: враження від якої події ви досі не можете забути? Слухай ефір з Максом Шаргаєвим та Інною Царук тут.

Кажуть, похід у гори - ціле життя. І недарма. Що рухає людей до підкорення нових вершин? Які небезпеки можуть траплятись на шляху і найголовніше - який сенс у цьому? Про підкорення не тільки гірських вершин, а й наших звичайних буденних життєвих вершин говорили у етері.

Нам часто здається, що світ несправедливий. Але може це якраз і гарна новина? Якби із нами поводились справедливо, то де б ми сьогодні були? Звідки сходить милість, завдяки якій ми досі існуємо?

Чи здатні ви сказати "я є той, хто я є" без усіляких регалій та досягнень? Або коли вам намагаються навісити різні ярлики (у вигляді плямок та зірочок), відповісти таким чином? Людина, яка усвідомлює себе, ніколи не приймає жодного ярлика на свій рахунок і так само не здатна наліпити йому комусь іншому. Погоджуєтесь?

Яка подія минулого особливо вплинула на вас сьогоднішніх, майбутніх? За які не завжди позитивні моменти вашого життя ви вдячні, оскільки вони "створили" вас сьогоднішніх? Як пережити смерть близьких та інші потрясіння?