Язичництво під маскою Різдва? Астрологи біля Немовляти? Що ховають за Різдвом | Бодю Дмитро

Чи справді світло перемогло темряву?

Ведучий: Чому зірка привела до народженого Христа астрологів зі Сходу, а не юдеїв-священників, наприклад? Чому перші християни робили акцент на воскресінні Христа, а не на його народженні? І чи не є Різдво вдалим ребрендингом язичницького свята непереможного Сонця? На ці непрості запитання відповідає Дмитро Бодю, пастор церкви «Альфа» в місті Києві. Пане Дмитро, мої вітання.

Гість: Вітаю вас.

Ведучий: Непрості запитання, але все ж таки така вся ця красива історія народження Месії, Різдво, прикраси — все це навколо нас. І тут паралельно летять ракети, дрони, уламки, гинуть люди. І таке відчуття, що те світло, яке приніс Христос, і як описує Біблія, що воно перемогло над злом — насправді ніякої перемоги не було. Ми бачимо, що зло, темрява лютують і панують над добром. Що не так?

Гість: Я вважаю, що це дуже чесне, але й болюче запитання. Я не вважаю, що якщо ми ставимо такі запитання, це якась слабкість християнства. Якщо ми подивимося на ту реальність, яка описана в Біблії, там ми читаємо псалми, пророків, апостолів — у кожного з них були такі самі запитання. «Доки, Господи?» або «Чому ти мовчиш?» Багато таких молитв, багато таких розмов. Те саме лунає сьогодні.

Але я не вважаю, що це є перемога над світлом. Ми розуміємо, що темрява не поглинає світло. І Христос прийшов не просто для того, щоб вирішити питання світу, того, що навколо. Він, перш за все, прийшов для того, щоб вирішити питання з темрявою, яка всередині людини.

Ми, як люди, вважаємо, що Господь повинен все змінити навколо нас — і тоді Він справжній Бог. Але Господь дивиться на ці теми по-іншому. Він завжди починає з чогось малого. Він починає з серця людини. Людина в серці потребує світла, перш за все. Все, що трапляється навколо нас — війна, всі ці події — це через те, що людина грішна. Це ж не Бог робить. Це люди роблять.

Ведучий: Але зло панує в тому числі над людьми, які вірять в Христа. Якщо Бог зацікавлений принести в нас світло, змінити нас зсередини, то дивлячись на президента, його команду, наприклад, ворожої країни — це люди, які вірять в Різдво, в Христа. Виходить, що зло в них конкретно виграє, а добро програває.

Номінальна віра не змінює серце

Гість: Я думаю, що так. Зло виграє. Можеш вірити в Христа, можеш вірити в Різдво, але все одно людина грішна. Це означає, що людина наповнена темрявою, наповнена злом. І зло завжди перемагає, який би добрий ти не був.

Щоб це змінилося, людині треба підкоритися Христу. Оновитися. І навіть якщо вона номінально ходить до церкви — це нічого не означає. Можна ходити до церкви, мати таку звичку. Але Христос, розмовляючи з Никодимом — Никодим був віруючою людиною, він був священником і частиною Синедріону — Христос йому каже: тобі треба народитися згори, наново. Інакше ти не війдеш в Царство Небесне, в Царство Боже.

І для Никодима це був шок. Як і для багатьох людей зараз, які — запитаєш людину: ти віриш в Бога? — Так, я вірю в Бога. Але віра в Бога не змінює людину зсередини. Можна вірити в Бога, але не бути новонародженим.

Чи втратили ми Христа за різдвяними традиціями?

Ведучий: А вам не здається, що за всіма цими різдвяними традиціями втратили суть нашої віри, взагалі втратили самого Христа? Адже перші християни не святкували, не робили акцент на Різдві. Вони робили акцент на воскресінні Христа.

Гість: Я розумію це. Але все залежить від людей, від церкви. Ми можемо святкувати Різдво Христа — нічого поганого в цьому немає. Якби Христос не народився, то не було б і Воскресіння. Логічно.

Ми святкуємо Воскресіння Христа — і, звісно, це перемога Христа над гріхом, над прокляттям, над смертю, над темрявою, що відкрила для нас двері в новий світ, новий вимір. Але ми можемо і не святкувати Різдво — нічого не зміниться. Він все одно прийшов. Навіть якщо ми не святкуємо Воскресіння Христа, він все одно воскрес. Це нічого не змінює.

Але це нагадування для нас про справжню подію. Якщо ми святкуємо Різдво, то давайте говорити про Христа. Якщо ми Христа не бачимо в Різдві, то навіщо його святкувати?

Історичні сумніви щодо Різдва

Ведучий: Історики датують народження Христа приблизно в проміжку між шостим і четвертим роками до нашої ери. Окрім цього, немає прямих записів про перепис населення в рік народження Месії. Всі ці факти хіба не ставлять всю цю різдвяну історію під великий сумнів? Може через це свято на нас просто заробляють?

Гість: На любому святі заробляють. Не треба викидати свято, якщо на ньому заробляють. Як мінімум Кока-Кола, яка на Різдві стільки заробила.

Коли ми говоримо про всі ці події — багато подій ми не маємо зафіксованих, але ми віримо, що вони були. Наприклад, перепис населення, який трапився на той час, це був додатковий перепис через податки. Це не була така перепис, яку робили на постійній основі.

Я не історик, але незважаючи на те, що ми не знаємо чіткої дати, коли народився Христос — ми знаємо, що Він народився. Як мінімум, в це віримо. Він був.

Якщо ми говоримо про Христа взагалі — ця людина була. Давайте почнемо з того, що читаючи Біблію, ми бачимо багато свідків, які свідчать, що Христос народився. Біблія — це ж не довідник дат. Це не автобіографія Христа. Це книга певних подій. Люди, які були частиною цих подій, вони бачили. Можливо для когось дати не були такими важливими.

Свідки народження Христа

Гість: Але ми бачимо Марію, яка народила Христа. Ми бачимо Йосипа. Ми бачимо багато людей того часу, які були свідками всього цього. Через всю Біблію ми це бачимо. Навіть учні Христа. Вони ж свідки. Багато людей свідчать, що Христос реально був.

Яка різниця, коли Він народився? Ми зараз говоримо про дату святкування Різдва? Або ми говоримо про те, що Христос народився? Багато віруючих сперечаються, коли святкувати Різдво. Хоч літом. Мені, наприклад, все одно. Я знаю, що Він народився. І це і є свято, що в світ прийшов Спаситель.

Зірка та мудреці зі Сходу

Ведучий: Чому на появу нової зірки, коли народився Христос, відреагували люди, яких сьогодні ми б назвали астрологами зі Сходу? Що цим нам хоче показати Творець? Чому місцеві юдеї-священники ніяк на це не відреагували?

Гість: Давайте скажемо так. Історія про зірку не про правильних людей. Ця історія про Бога, який сам шукає людину. Ми акцент робимо, чому оці люди побачили зірку і пішли за зіркою. Можливо, вони вивчали різні пророцтва. Можливо, вони щось чули, бачили. І коли вони побачили нову зірку, вони почали вивчати, чому ця нова зірка засвітилася на небі. Знайшли якусь інформацію і пішли.

Мудреці зі Сходу не належали до Божого народу, вони не знали Писань, як Ізраїль. Ізраїль не побачив цього. Мабуть, вони не чекали. Або не були такі уважні до того, що відбувається на небі. А ці люди побачили. Яка різниця, хто побачив?

Якщо хтось сьогодні скаже, що це ознака того, що астрологам можна вірити — це не потверджує, що астрологи праві. Ніяк не потверджує. Якщо Бог щось робить, це не означає, що Він щось потверджує. Це означає, що Господь шукає будь-яку людину.

Зірка для більшості означає, що Господь щось показує і веде за собою. Куди вони прийшли? Вони прийшли до Христа. І вклонилися Христу. Це історія про людей, які не знали Бога, але вони побачили знак, вони пішли, знайшли Месію, Христа і вклонилися Христу. Що тут поганого? Це дуже класне свідоцтво, що люди, які не знали Бога, Господь їх знайшов.

Це як відбувається в кожному житті. Як в твоєму житті, в моєму житті. Господь нас знайшов. Для них це була зірка, для нас це було щось інше.

Якщо ти приходиш до астролога або до ворожки, яка на Біблії наговорить правильні речі, біблійні тексти, це не ознака того, що вона може вести тебе правильним, Божим шляхом. Якщо ти приходиш до людини, яка використовує Біблію в своєму ворожінні, це гріх, бо Біблія про це говорить.

Це не про тих мудреців або людей, які пішли за зіркою. Це про подію світового масштабу. Христос народився і вони прийшли, знайшли і вклонилися Йому.

ДНК Христа та Його природа

Ведучий: На вашу думку, з медичної точки зору, в Ісуса було ДНК Марії? Чи він мав повністю Божу природу?

Гість: З моєї точки зору було. Питання складне. Але його не можна звести тільки до біології. Воно стоїть на межі медицини, антропології і богослов'я.

Якщо ми мислимо чисто медично, щоб дитина народилася від жінки, вона має генетичний матеріал матері — яйцеклітину, і генетичний матеріал батька. Що ми бачимо у випадку з Ісусом Христом? Ми бачимо матір Ісуса Христа, Марію, і ми бачимо, що вона завагітніла від дії Бога. Там не було присутнього генетичного матеріалу земного батька Йосипа.

Халкідонський Собор, це 451 рік, якщо я пам'ятаю правильно. Там вирішувалося питання: Ісус людина, чи він Бог? Чи він і те, і те? І було вирішено питання таким чином, що Христос 100% людина і 100% Бог. Така двоїста природа Христа.

Він має ДНК матері Марії, яка була незаймана, і вона була чиста, вона була свята, і Бог її обрав. І він має ДНК Бога. Нічого в цьому немає суперечливого з точки зору Біблії. Але на Соборах вирішувалися ці питання не через те, що вони не знали, а через те, що багато людей атакували суть і істину Божого Слова. І приносили різні вірування, змінюючи те, що говорив Христос.

Пророцтво та Ірод

Ведучий: Вони не замислювалися над тим, що якщо б не було пророцтва про народження Христа у Віфлеємі, Ірод не відправив би своїх слуг вбивати стількох немовлят.

Гість: Я думаю, що якщо б не було такого пророцтва, то він цього не зробив би. Він просто не знав би, куди їх відправити.

Дивись, там ситуація трошки була по-іншому. Він, напевно, і не знав. Але він запитав. Коли все це трапилося, ми кажемо, що там було три мудреці. Хоча в Біблії не написано. Але коли ти подивишся на реальні події, що написані в Біблії, там написано, коли вони прийшли, щось неймовірне сталося. Всі почули, що хтось прийшов.

Це не три людини, які під покровом ночі прокралися, зайшли, щось принесли. Але там усе місто заворошилося. Навіть не тільки місто, а цілий регіон. Що навіть Ірод почув, що хтось прийшов. Ми не знаємо, скільки там людей. Можливо, там 50-100 людей прийшло. Каравани прийшли.

І він тоді питає: а що трапилося? Хто ці люди? Чому вони сюди прийшли? А, ми побачили зірку. І що це означає? А це означає, що народився цар іудейський. О, а я тоді хто? І почалося. І він каже: залишайтесь, гостюйте тут. І він запитує вже священників іудейських: а що трапилося? І коли вони почули, вони кажуть: дійсно є пророцтво про це. І вони почали говорити пророцтво.

Реакція Ірода на пророцтво про народження Христа

Гість: Розтлумачили це все Іроду. І тоді він прийняв рішення повбивати дітей. Виходить, що він був більший віруючий, ніж священики того часу. Він дійсно в це повірив?

Ведучий: Не думаю, що він став віруючою людиною, але він як нормальний диктатор, коли відчуває загрозу, що хтось народився і може забрати в нього трон, треба позбавитися конкурентів. Це нормальне рішення диктаторів або людей, які мають темряву всередині.

При всьому цьому священики не пішли за тим караваном, знаючи це пророцтво. Це вже показує, що щось було не так.

Дід Мороз чи Святий Миколай: як пояснювати дітям

Гість: Більшість віруючих людей, практикуючих віруючих, не говорить своїм дітям, даруючи їм подарунки, що це від Діда Мороза. Можуть сказати, що це від ангела або від Святого Миколая. Тому що існує думка, що Дід Мороз — це такий собі злий лісовий дух. Що думаєте з цього приводу? І чи ви дарували своїм дітям подарунки, коли вони були малими, від Діда Мороза? Як ви це пояснювали?

Ведучий: Я зростав у церкві. Мої батьки віруючі, дідусі і бабусі, всі віруючі були. І в нас не було Діда Мороза. Бо Дід Мороз — це альтернатива американському Санта Клаусу, якого придумали в Радянському Союзі. Бо в інших країнах немає Діда Мороза і Снігурки. У кожної країни є свої персонажі.

Святий Миколай — це реальна людина, яка допомагала бідним, сиротам. І хтось просто взяв його як приклад. Людина, яка дарує подарунки. В Америці це Санта Клаус. В інших країнах якісь інші назви. У нас — Дід Мороз.

У Радянському Союзі йшла боротьба, щоб прибрати взагалі Христа. У нас не було Різдва. У нас був Новий рік. Всі святкували Новий рік і чекали Діда Мороза. Ніхто не чекав Ісуса Христа, ніхто не святкував, що в світ прийшов Спаситель. Це такий комуніст у червоному халаті.

Гість: То можна дітям казати, що це Дід Мороз?

Ведучий: Я ніколи так не казав. Коли я зростав, наші батьки казали, що ангели вам принесуть подарунки.

Я вважаю, що це нормально, бо батьки кажуть своїм дітям, про що взагалі Різдво. Навіть якщо вони говорять про Святого Миколая, сядьте і розкажіть, хто такий Святий Миколай? Чому він така поважна людина? Навчіть їх бути щедрими. Навіть на такі свята вони могли звернути увагу на людей, які щось потребують.

Треба з дітьми говорити правду, як воно є. І якщо ви даруєте подарунки своїм дітям на Різдво, так і кажіть, що це ми даруємо. Не треба їм втирати казочки.

Можеш зробити як казку. Сказати, що овечки принесли щось, коли дитині два, три, чотири роки. А потім дитина вже з головою. Треба розуміти, коли дитині вже треба не казочки розказувати, а реальні історії казати. І більше акцент робити на тому, що трапилося в світі, коли Христос прийшов на Землю. Це дуже класна історія.

25 грудня — день непереможного сонця чи Різдво?

Гість: Готуючись до цього ефіру, я випадково дізнався про те, що 25 грудня — це день непереможного сонця. Такий собі поганський день. Немає прямого доказу того, що цей день перейшов у Різдво, але все ж таки цей дивний збіг вам не здається дивним?

Ведучий: Взагалі тема цікава. Але коли ми говоримо про 25 грудня, цей день святкується в багатьох країнах. Але язичництво воно на певній території тільки. Ми не можемо взяти свято, яке було на слов'янських територіях і потягнути його в Америку.

Але якщо ми говоримо про Різдво, то в нашому регіоні, слов'янському або пострадянському, багато чого заміксовано з православними традиціями. Багато язичництва в православних традиціях заміксовано. І ми бачимо на різдвяні свята: віруючі люди тягають цей символ сонця, а потім святкують масляну. Це не християнські свята. Чому православна церква їх святкує? У мене запитання.

Я б не прив'язував Різдво до якихось поганських свят. Це окреме свято. І якщо християни навіть вирішили змінити це свято і поставити, наприклад, Різдво замість якогось іншого свята, яке святкували погани, то це нормально. Але, будь ласка, не міксуйте до християнського Різдва купу різних тем з іншої сфери.

Досвід полону та відмінності між українцями і росіянами

Гість: Ви пройшли полон. Це люди, ті, які взяли вас у полон, — це також християни, які також святкують Різдво. Країна, яка на нас напала, — це християнська країна. Так вона себе називає. Чим ми відрізняємося від них? Що не так з нами, або, може, з ними?

Ведучий: Багато чим. Коли я був у полоні, ми про це говорили на допитах. І коли вони казали, що ми однакові, ми брати, віримо в одного Бога, я кажу: давайте по черзі.

По-перше, ми різні. Якщо ми говоримо про Росію, то там мислення в людей таке: ми обрали собі царя, його важко назвати президентом, і він буде все робити за нас. Думати, вирішувати, нам навіть не треба нічого робити самим. І це ментальність росіян.

В Україні є свої проблеми, але українці більш вільні, хоча в нас на двох українців завжди три різні думки. Нам дуже важко домовитися. Українці більш вільні, більш думаючі, вони не погоджуються зі всім, що їм кажуть.

Мені питання ставили: ви скинули президента. Я кажу: слухайте, президент — це людина, яку обирають, щоб вона служила народу. І якщо вона не робить те, що повинна робити, ми його обрали, ми його і скинули. В чому питання? Це взагалі не проблема, так працює демократія.

Різниця у розумінні справедливості та свободи віри

Гість: Але ви кажете, що ми створили злочин. Це з вашої точки зору це злочин. А з нашої точки зору це не злочин. З нашої точки зору злочин це те, що коїться у вас. Людина, яка захопила владу, людина, яка постійно є президентом країни. І ви навіть не включаєте мозок, щоб думати самостійно.

І коли ми говорили про віру, вони взагалі не сприймають якусь іншу віру, окрім православної. Ми можемо сказати так, в Росії там багато церков, і вони вільно роблять все, що вони роблять, і таке все. Але, наприклад, таке запитання у мене було. Хто є керуючою людиною з СБУ вашої церкви? Я кажу, у нас такого немає. Як це немає? СБУ повинна керувати кожною церквою. І є люди, контактні люди, які керують церквами. Я кажу, у нас так не працює в Україні.

А вони навіть не розуміють, бо в них зовсім інша ситуація. З ФСБ постійно є люди, в кожній церкві є люди, які керують церквою. Не те, що керують, а контролюють весь процес в церкві. Тобто для них це норма. І всі інші церкви, які вони такі, трохи не дуже церкви. Скажемо так. Навіть якщо ти протестантська церква, це завжди всі пастори, вони шпигуни, які працюють на Захід. Це їхня думка. І вони в це вірять. Можна дуже багато про це говорити. Я розумію, що я просто зачепив болючу тему.

Різдвяні побажання слухачам

Ведучий: Що ви бажаєте за буквальну хвилинку? У нас, на жаль, добігає наш етер до кінця. Що ви бажаєте нашим слухачам в цей різдвяний час?

Гість: Я хотів би, щоб в цей час Різдва кожна людина, яка святкує Різдво, вона могла мати такий трохи час, щоб подумати, що трапилося. Що в цей світ прийшов Спаситель, Ісус Христос, який залишив славу небес. Він прийшов на цю грішну землю заради кожного з нас. Він прийшов не заради того, щоб змінити якісь там політичні структури, або там економічні структури. Ні. Він прийшов, щоб змінити серце людини. Щоб повернути людину до Небесного Батька. Щоб показати любов Небесного Отця.

Я хочу, щоб в цей період свята кожен з нас отримав таке відкриття про те, що Ісус Христос прийшов заради тебе. І щоб ти міг подумати, як ти можеш побудувати стосунки із Христом, який прийшов на цю землю, прожив життя, і він дуже розуміє все, що ти проходиш. І він не тільки вмирав заради нас, але він воскрес. І він подарував нам нове життя.

Я думаю, що цей час свята дуже класний такий момент. Не тільки збиратися з рідними, їсти разом, а можливо взяти Біблію, відкрити Біблію, навіть якщо ти ніколи не читав Біблію. І почитати всі ті події і історії навколо Різдва. І можливо Дух Святий щось проговорить в твоє серце.

Заключне слово ведучого

Ведучий: Дякуємо вам. Дмитро Бодю сьогодні був з нами, пастор церкви «Альфа» в місті Києві. Від себе хочу додати, що живемо ми з вами в непрості часи, коли смерть літає майже щоночі над нашими головами. І здається, що зло лютує, здається, що зло перемагає. Але така у нього природа у зла. З'являтися, часто з'являтися різко, зненацька, показувати, що воно всесильне, що воно ніколи не закінчиться.

Але у нього природа така, що рано чи пізно воно закінчується і програє. Програє на загальній картині, там де є добро, зло з'являється. Але воно в результаті все одно програє. Давайте вірити, не втрачати надії. Особливо в цей різдвяний час. І звісно триматися. Віримо в Україну, віримо в Бога.