Зупиніться і пізнайте, що Я- Бог!

«Остановитесь и познайте, что Я - Бог: буду превознесен в народах, превознесен на земле». (Пс.45:11)

Ми біжимо, і кожен у своєму напрямку, за своїми цілями, бажаннями та стремліннями, і при цьому можемо забувати про Того, Хто дає нам життя, можемо, шукаючи земне, втрачати небесне. Тому Бог каже до нас сьогодні «Зупиніться і пізнайте, що Я - Бог», подивіться вверх, щоб не впасти вниз, «Я один Бог», «хай не буде у тебе інших богів, бо Я - Бог ревнивий», «що ви маєте, чого б Я вам не дав?», «завжди дякуйте за все», не забувайте про Мене і «шукайте лиця Мого».

Коли задумуєшся про велич Бога, то починаєш захоплюватися Ним. Коли пізнаєш, Який є Бог, то розумієш, що Його не можна не любити. Коли приходиш в присутність Його досконалості та безмежності, то, як кажуть, починають «мурашки по шкірі бігати». Щось подібне переживав і Давид, коли писав: «згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває»(Пс 76:4). Російський передає його почуття так: «Вспоминаю о Тебе и трепещу, помышляю и изнемогает дух мой». Тому, чим більше ми роздумуємо про Бога, тим більше починаємо Його поважати і боятися.

Чим більше ми дізнаємося про людину через особисте спілкування з нею, тим більше ми здружуємося. Ми мало дружимо з Богом, бо мало спілкуємось і пізнаємо Його.

Від пізнання Бога залежить ставлення до Нього(страх, повага, хваління, любов,..) Маленького бога мало боїшся, але коли пізнаєш Великого Бога, то починаєш поважати і  боятися! Якщо ми не боїмося Бога, то це тільки тому, що ми не пізнали Його. Багато суперників Кличка заявляли, що переможуть його, бо роками його вивчали і наполегливо готувались. Але після поразки кажуть наступне: «Я й не знав, що він такий виносливий, і не очікував такої професійності». Вони готувались, але знати Кличка по відео і пізнати його силу на ринзі в бою - це не одне й теж саме. Знати про Бога просто в розумі і пізнати Його в житті це не одне і теж.

Вони не боялися поки не пізнали. Ми не будемо боятися Бога поки не пізнаємо, Який Він Премудрий, Святий, Справедливий та Неосяжний Бог. Такого Бога починаєш поважати не на словах і починаєш боятися засмутити, бо такого Бога хочеться любити. Тому, що чим більше Його пізнаєш, тим більше влюбляєшся. Чому не всі люблять Бога, бо не всі пізнали Його. Якщо я відчуваю недостачу або слабкість любові до Бога, то мені потрібно почати зростати в пізнанні Його (Еф.3:14-19). Як я можу любити того, кого не знаю?

Маленького Бога в своїй уяві мало боїшся і поважаєш, але великого, реального і неосяжного Бога шануєш і поклоняєшся Йому. Тому Який Бог для мене? Таке й моє ставлення до Нього. Тобто, по моєму життю може бути видно чи я боюся Бога чи ні, поважаю і люблю чи нехтую Ним і байдужий до Нього.  Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум (Пр.9:10)

Коли я пізнаю Бога, то мене не страшать ні голод, ні кризи, ні війни, ні катаклізми, бо я знаю Того, хто сидить на престолі і хто мені приходиться родичем (Він – Батько, Який або захистить мене від цього, або ж забере Мене до себе через це). Я не можу знати хто я, поки не пізнаю, хто Він. Бо коли я пізнаю Його велич, то розумію свою мізерність. Коли Ісая побачив святість Божу, то сказав: «Горе мені, бо я занапащений» (в рос. «погиб я») (Іс.6:5). Побачивши Бога, Ісая побачив себе, хто він сам.  Та коли я знаю, що Цей Великий Бог є мій Батько, то моє серце радіє і душа тішиться, хоч що би там не сталося в житті. Тому від пізнання Бога залежить усе моє життя. Чи знаю я Того, Хто сидить на престолі, і чи являється Він моїм Батьком?(Мал.1:6)

Давид не каже: “знайте усі, Бог Добрий”, але каже: “Скуштуйте й побачте, який добрий Господь” (Пс.33:9). Для нього важлива не інформація про Бога, але пізнання Бога. Усі знають, що Бог є любов, але не всі пізнали цю любов у власному житті. Пізнавайте Його, щоб відчути Його добрість, яка веде до покаяння і Його любов, яка покриває багато гріхів.

«Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання, бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога» (Рим.1:20). Коли дивишся на природу, то не можеш не захоплюватися нею. Тоді починаєш замислюватися, Який Великий Бог, що створив все це.

Пізнавати Бога можна дивлячись на природу і в цьому бачити Його велич, а можна дивитися на своє особисте життя і бачити в ньому дію Бога, Його проведіння, і цим також Його пізнавати, що Він – Батько, Який любить і Пастир, Який піклується за мене особисто. Про це пише Давид: Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний! Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!(Пс.15:8,9) Давид уявляє Бога, як Він завжди поруч з ним, Який тримає його за руку і тому Давид не буде захитаний. І через це, що він бачить Бога, відчуває Його поруч і пізнає Його, його душа радіє і благословляє Господа (Пс.15:7) Якщо я хочу відчувати Бога поруч з собою, то мені потрібно пізнавати Його, як пише Давид, «постійно». Якщо я хочу, щоб моя «душа раділа, дух веселився і тіло спочивало в безпеці», то мені перебувати у пізнанні Бога і зростати в цьому (Пс.15:9).

Якщо вам стало боляче і самотньо, не чекайте, що хтось вам допоможе, бо може нікого не виявитися поруч. Це час пізнати Бога, звернутися до Нього і відчути Його потіху і турботу про вас, доторкнутися до руки допомоги, яку Він простягає до нас.

 Якщо б я не був хворий, то не пізнав би, що Він є лікар.

Якщо б я не відчував душевного болю, то не пізнав би, що Він – Потішитель душ.

Якщо б я не пережив зраду, то я б не оцінив Його вірність...

Коли Давид молився ревно і благав Бога за свою потребу від усієї душі? Тоді, коли йому було важко і він був у смертельній небезпеці, тоді він звертався до Бога і відчував Його підтримку, тому він пізніше пише: «…У Тобі всі джерела мої!» (Пс.86:7). Нажаль, виходить так у нашому житті, що ми найбільш сприятливі до Бога, щоб побачити Його силу і міць лиш тоді, коли нам важко і у нас «біда», а не постійно. Можливо, й тому Бог посилає нам життєві бурі, щоб ми «зупинилися, щоб пізнати Його», подивилися вгору, щоб прославити Його.

Від нашого пізнання Бога залежить наше сприйняття світу. Часто християни кажуть таку фразу: «Я хочу втекти від цих буднів і поїхати на тиждень десь у село чи в ліс, і бути там сам на сам з Богом». Коли пізнаєш Бога, то починаєш цінувати Його і хочеш бути з Ним постійно. Ти розумієш, що робота та інші справи потрібні для життя, але найбільш важливим для тебе є Він і тому ти вже по-іншому ставишся до всього. Тому від пізнання Бога змінюється ставлення до світу. Таким чином можна перевірити себе:

  • Якщо я захоплююсь речами цього світу, про них думаю і цим живу, то це означає, що я не пізнав Бога. Коли б я пізнав Бога, то я б захоплювався тільки Ним, тому що нічого не взмозі зрівнятися з Богом.
  • Якщо я пліткую про людей, то це наслідок недостачі пізнання Бога. Хто знає Бога, той тільки про Нього говорить, Ним хвалиться і Ним живе, йому не потрібні слабості і недоліки людей, йому потрібні якості Бога, цього він прагне і цим він живе.
  • «Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Мої уподобання, каже Господь!» (Єр.9:23). Якщо я хвалюся чим-небудь, лише не Ним, то це означає, що мені  немає чим хвалитися, що я не знаю Його. Тобто, якщо б я знав Бога, то хвалився б тільки Ним, а через те, що я Його не знаю, то хвалюся будь-чим.

Отож, ми можемо побачити, що пізнання Бога впливає на все життя і по-моєму життю видно, хто для мене Бог і чи пізнав я Його. Так і Павло сказав: «я все вважаю за втрату ради переважного пізнання Христа». Тому, чим більше ми пізнаємо Бога, тим менше нам хочеться знати світ.

Євреї боялися вимовити Ім’я Бога, Воно для них було священним, коли вони перепиcували Біблію, то перед кожним написанням Імені Бога вони робили обряд очищення. А як ми легко вживаємо Його Ім’я  і не боїмося Його? Тому й написано: «не призивай Імення Мого надаремно», тому що в Його Імені є сила. Євангелія говорить, що учні сціляли і виганяли демонів силою Імені Ісуса Христа. (Лк.9:49; Дії4:30)

Творець більший за своє творіння! Якщо ми так дивно створені і увесь світ настільки вражає і захоплює нас своєю красотою, то наскільки Він дивовижніший і величніший за все те, що ми можемо побачити у світі і взагалі подумати. Бог – Неосяжниий у Своїй красоті, мудрості і сутності. (1цар.8:27)

Я вже не хочу говорити неправду Богу у піснях, наприклад: «Ісус - Ти мій кращий друг» (коли, насправді, Він для мене ним не являється),  «Як олень прагне до потоків, так душа моя прагне Тебе» (в той час, коли душа моя хоче зовсім іншого) і т.д.. Я хочу «досягати Його як Він мене досягнув», для того, щоб пісні виходили з серця і мого єства, а не тільки з моїх уст і мого розуму, бо я знаю, що Він є Дух, Який шукає поклонників в дусі та правді. (Ів.4:24)

 «…щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас» (Дiї.17:27). Ми створені, щоб шукати і пізнавати Бога. Адам і Єва пізнавали Господа, оскільки мали тісне спілкування з Ним, також бачимо приклади Давида, Ісаї, Єремії та інших мужів віри, які вони пізнавали Бога, учні Ісуса також пізнавали Його, бо хто бачив Ісуса, той бачив Бога, хто говорив з Ісусом, той говорив з Богом (Ів.14:7). Під час підхоплення Церкви ми зустрінемось з Христом і пізнаємо Його, бо «побачимо як Він є» (1Ів.3:2). Життя вічне це те, щоб пізнали Тебе… (Ів.17:3) Тобто, за всю історію людства мужі Божі пізнавали Господа і у вічності будуть, тому звідси запитання до мене: А що роблю я? За чим бігаю я? Чого прагну я? І що я хочу знати? Якщо не Його, то я нічого не зрозумів в християнстві і в Писанні. Від Бога залежить все, і від мого пізнання Бога залежить все моє життя. Я буду й далі бігти не в тому напрямку, незнаючи чому мені так важко, чому все валиться з рук, за що не візьмись, а все тому, що не зупинився, щоб пізнати Його.

 

 

Зупиніться і пізнайте, що Я- Бог!

Не більше одного разу на тиждень ми повідомляємо про наші новини, кращі етери, події. Приєднуйся!

Оставить комментарий