Зі студії на фронт

Макс Шаргаєв, Сергій Накул та Дмитро Слюсаренко – ведучі програм на Radio M, які як й більшість чоловіків з початком повномасштабного вторгнення, встали на захист України. Долучились у незвичайній військовій професії – капелан. Хто такі капелани та яка їх роль у цій війні, про це детальніше в цьому інтерв'ю.

Також цей ефір можна подивитися за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=9HjJ6Z_eyWY

Війна внесла суттєві корективи в життя всіх українців. Багатьом довелося змінити свою професію, щоб захищати тих, хто знаходиться в тилу. Це не оминуло РадіоМ та нашу команду. Деякі з наших колег-радіоведучих зараз захищають наш народ та нашу землю в лавах Збройних Силах України. В тому числі на посаді – капелан або військовий священик.

Ведучий: Ви працювали радіоведучими, а зараз ви – капелани, як змінилося ваше життя?

Макс: Впродовж 7 років я працював ранковим радіоведучим та програмним директором, я звик прокидатися рано, але там я зрозумів, як можна прокидатися набагато легше та швидше. Треба не вдома спати, а в місцях, наближених до вуличних. Коли ти на передовій умиваєшся в умивальнику на вулиці, прокидання йде максимальне швидке.

Сергій: Я завжди дотримувався такого принципу, що наші життєві обставини можуть змінюватися. Іноді навіть трагічно. Це може бути викликом. Для мене важливо те, що Бог лишається завжди незмінним. Усі Його обіцянки, які Він мені дає особисто, що Він буде завжди поруч – це найважливішим для мене.

Це не пуста обіцянка, Він скрипів цю обіцянку Кров’ю Ісуса пролитою на хресті. Він не просто помер і залишився там в гробниці, Він воскрес на третій день. Якщо Він воскрес, тоді у нас є надія, є сенс жити, сподіватися та боротися.

Макс: На радіо та в ЗСУ ми говоримо про надію, надихаємо людей – це те, що спільне, але там на передовій у нас  зовсім інші підходи. Коли ти ведучий, ти не бачиш реакцію людей,  можеш тільки прочитати коменти, а там біля побратимів, ти одразу отримуєш фідбек.

Ведучий: Капелан в ЗСУ це хто? Що ви робите?

Багато хто знає, що капелан – це священик, але мало хто знає його функціонал. Це священик, який завжди поруч з військовими, з працівниками та з командиром.

Сергій: Я б сказав, що з одного боку капелан – це професія, але в першу чергу, це служіння, бо капелан – це серце, це служіння Богові та людям в тих обставинах, в яких ми всі опинилися. Гасло капеланської служби «БУТИ ПОРУЧ». Як наш Бог, Він завжди поруч з нами, тому ми можемо звернутися до Нього у будь-яку мить, ось так можна звертатися й до капелана.

Дмитро: Мій підрозділ займається госпітальним служінням та закріплений за однією лікарнею. Там ми працюємо з хлопцями та допомагаємо їм подолати психологічні та духовні бар’єри, які стоять на перешкоді до їх одужання. Допомагаємо їм повернутися у стрій, бути в порядку в соціальному плані: почати спілкуватися з людьми, трошки полегшити їх біль від жахіття війни. Це важка, кропітка робота, яка потребує багато часу та зусиль, але потроху це виходить.

Ведучий: Ви можете звернутися до всіх тих, хто зараз в тилу, як би мовити, зробити звернення від капелана та ваших хлопців-побратимів до людей, які знаходяться на «умовно» мирній території. Щоб ви побажали чи попросили?

Дмитро: Всім потрібно пам’ятати, що воює не армія, воює країна. Я хочу, щоб кожен знайшов своє місце у цій війні, де ви можете підтримати та бути залученими до перемоги. Перемога настане, але ми маємо знати, що ми зробили для неї. Я вірю, що до цього нас спонукає Бог. Ісус прийшов, щоб втрутитися в цей світ і змінити його, саме це ми маємо зробити.

Макс: Хочеться всім нагадати, що ще нічого не закінчилося. Навпаки – багато нових речей тільки для нас починаються. Тільки недавно розмовляв з музикантом-волонтером, який своїми піснями підтримує хлопців на передовій та в госпіталі. Він сказав, що у нього переосмислення відбулося саме у госпіталі, коли він подивився в очі хлопцям після важких операцій, без кінцівок.

Нам це ще доведеться осмислити. Тому, коли хтось в кав’ярні обирає: йому на 100 гривень випити кави чи ці кошти кинути на донати, і якщо ця людина обирає каву, то виникає багато питань.

Ведучий (Сергія): Ви зараз капелан на морських ЗСУ, чи є у вас якась настанова?

Сергій: Для мене це дуже знаково, що я опинився саме тут. Я хочу нагадати, що на кожного фараона чекає море, бо саме на морі Господь показав свою силу. Це Боже попередження усім фараонам, як минулим, так й сучасним, що рано чи пізно на них чекає така доля – агресори, фараони підуть на дно.