Як знайти в собі опору? 

Як знайти в собі опору, щоб можна було вистояти в ці важкі часи? Як чинити опір усім негараздам? На ці та інші питання шукали відповіді у програмі «Формула сім’ї» разом з Олексієм Травниковим. 

Більше ніж 10 мільйонів людей в Україні потребують допомоги. Найбільше це люди з Маріуполя, Харкова, Києва, Бучі, Миколаєва, Херсона, Запоріжжя, Сум, Ірпеня, Гостомеля та багатьох міст і сіл, які зазнали кривд з боку росії. Люди втратили точку опори, втратили надію мати внутрішній ресурс, і це багатьох турбує. 

Що робити?

Найдієвіший спосіб – працювати над розвитком свого внутрішнього дорослого, почуватися зрілою, здоровою людиною, яка має внутрішню опору. 

Опора – це той стан, на який впливають обставини, в яких ми знаходимося, але разом з тим це певна навичка, яку можна набути або розвинути. Тобто ми можемо розвинути в собі навички чинити опір тим обставинам, в яких ми знаходимося. 

А для цього потрібно задовольнити свої базові емоційні потреби. Це перша сходинка.

• Емоції – це невіддільна частина нашої людської сутності. Приємні вони чи неприємні – вони сигналізують нам про певні наші потреби, які є абсолютно у кожної людини. Потрібно вчитися їх приймати та на певному рівні їх задовольняти. 
• Мати безпечну прив’язаність. Ми всі створені соціальними істотами та потребуємо взаємодій з іншими людьми, і відповідно до тих, з ким ми проводимо більше часу, до тих ми маємо більшу прив’язаність. 
• Також у дорослої людини є потреба – висловлювати емоції та свої потреби. 
• Вміння або здатність проявляти спонтанність. Наше життя не є передбачуваним, і в кожного з нас є така потреба – бути спонтанним. Приймати якесь нестандартне та неочікуване рішення. Не завжди це щось велике, можливо щось сказати або зробити, 
• Мати реалістичні особисті межі.
• Здатність або вміння бути собою. 

Потрібно вчитися задовольняти ці потреби. Дозволяти собі гуляти без мети. Відпочивати, щоб відновити сили. Вчасно лягати спати або завершувати неприємну розмову. Бо більшість з нас не отримали цих базових навичок в тому, щоб задовольняти власні емоційні потреби. Як наслідок, опинившись в непростих обставинах, ми страждаємо, бо незадоволені наші потреби викликають в нас певну тривожність. 

Друга сходинка. Якщо ми можемо задати собі питання: Чи помічаю я, в якому стані зараз знаходжуся? Чи розумію, які почуття мене наповнюють? Чи можу я описати ситуацію, в якій я знаходжуся? Розуміння цього і є друга сходинка для будування опори. 

Третя сходинка. Це вміння моделювати ситуацію та подумати, якби ваш близький друг опинився в такій самій ситуації, що б ви йому сказати, що порадили?

Що таке справжня дорослість і зрілість? 

1. Вміти приймати себе таким, яким я є. 
2. Переживати ситуацію та знаходити з неї вихід. 
3. Мати наступні навички: усвідомлення, включення та помічання. Перша навичка допомагає нам встановити контакт з нашим станом, у якому ми знаходимось та нашим тілом. Друга навичка – звертати нашу увагу на наш стан. Бо коли ми розуміємо, що ми переживаємо, що нас бентежить, ми озвучуємо та легалізуємо свій стан. 

В кінці програми ведучий додав, що він, як віруюча людина, не може не додати також всім пораду – шукати підтримку в Господеві. Бо коли охоплює відчай, опускаються руки, здається, що немає сил, потрібно йти до того, Хто спроможний нам допомогти.