Як допомогти нашим дітям проживати цю війну?

У програмі «Добре що ти тут» Ольга Купріян, письменниця, літературний критик і координатор проєкту BaraBooka. Також ефір можна подивитися за посиланням:

https://www.facebook.com/radiom.ua/videos/1718620401874822/

Під час війни наші діти переживають важкі досвіди через втрату свого будинку, пережиту окупацію, вимушений переїзд, смерть близьких та знайомих, постійні вибухи, досвід у бомбосховище тощо. Ці події викликають у дитини дуже важкі емоції, які потім потрібно правильно пережити, бо тільки тоді прийде полегшення і зцілення. Звісно, що малеча не в змозі це зробити самостійно, саме тому дорослі повинні прийти їй на допомогу. 

Що радить робити наша гостя – Ольга Купріян:

Порада № 1. Ми пропонуємо, щоб діти в класах обговорювати свої переживання. На приклад, майже в кожному в класі є діти, які повернулися із-за кордону, переїхали з окупованої або звільненої території. Їм потрібно якось притертися між собою. Це можна зробити через обговорення різних досвідів та поваги один до одного. (До речі Ольга Купріян та її колега Анна Третяк навіть розробили інтеграційний урок, яким можна безкоштовно користуватися).

Порада № 2. Дітям важливо підкреслювати, що вони – українці. При цьому не важливо україномовна дитина чи російськомовна. У них є така потреба. Дорослі можуть це підсилювати та стимулювати через українську культуру, вивчення українських традиції та читання української літератури.

Порада № 3. Використовувати посібник «Живі письменники. Як говорити з дітьми про війну та мир». Цей посібник є в електронному вигляді безкоштовно. Там прописано, як говорити з дітьми та підлітками про війну, бо у кожного віку є свої нюанси. Також у цьому посібнику є корисні статі психологів, зокрема Світлани Ройс.

Порада № 4. Використовувати літературні книжки, як точки входу для розв'язання певної проблеми. Цей метод в міжнародній спільноті отримав назву «Казкотерапія» - це коли книжка на певну тематику допомагає дитині пережити досвід та емоції, які її турбують. Також буває, що книга може тригернути дитину. У такому разі дорослому потрібно бути поруч, заспокоїти дитину та повернути її в стабільність.

Як саме допомагають казки дитині?

Вперше про метод «Казкотерапія» заговорити після Першої Світової війни. Ще тоді психологи відмітили, що він добре працює. Бо часом буває, що дорослим важко почати якусь розмову, тоді на допомогу приходить книга, яку дитина вчасно читає, нібито випадково.

Є багато корисних книг, які піднімають різні теми. Зокрема, про смерть, війну, травму переселення, людей з ампутацією, військових та інші. Герої з цих книжок мають подібний досвід, як і у дитини, і діляться ним. Таким чином, у не зрозумілу темну ситуацію приходить світло, спадає напруга і малечі стає легше.

Є правила, щоб працювати з цим методом:

Щоб допомогти дитині, дорослий в цей час повинен бути стабільним. Спочатку дорослому потрібно самому ознайомитися з книжкою, а вже потім давати цю книжку дитині. Книжки потрібно підбирати згідно з віком дитини. Діти є діти, з ними потрібно гратися та знизити рівень тривоги. Тобто давати інформацію в тій кількості, яку вони можуть перетравити. Книга дає цю можливість. На приклад, є історія про кицьку, яка загубилася під час евакуації. Первинний шар в цій історії – це пошук домашньої тварини, другий шар – це евакуація, яку пережили багато людей і зокрема дітей. Якщо у дитини з’являються питання, дорослі повинні відповідати, не уникаючи тем. Але якщо вони не готові зараз відповісти, їм потрібно чітко назвати термін дитині, коли буде відповідь. 

В кінці програми ведучий зробив такий підсумок: «На жаль, наші діти пережили дуже складний досвід. Ми, як дорослі, мусимо постійно говорити з ними на складні теми, підбираючи слова, щоб вивести малечу на якусь точку життя, радості. Так, переживати складно, те, що ми переживаємо, але якщо про це не говорити, буде ще гірше. Бо уникнення – це травма, яка у довгостроковому періоді наносить набагато більше шкоди, ніж сама подія. Зцілення не можливе без усвідомлення».