Навколо людини завжди багато голосів. До неї промовляє голос сумління, логіки, соціуму, рідних і близьких, тощо. Але як чути голос Божий? Як розпізнати його? Як не помилитися?  Про це поговорили на РадіоМ у програмі “Духовні поради”  з пастирем християнської церкви “Святого Духа” Павлом Панухником. 

Бог говорив до людей в давні часи, а чи говорить він сьогодні? Найперше, коли народжується дитина, то очікують, що вона закричить. Крик, звук, мова  -  ознака життя. Бог також реальний і живий, Він  хоче спілкуватися з нами. Отже, Господь спілкується сьогодні з людьми, але питання: як саме говорить Бог, як Його почути? 

В давнину священник перед тим, як заходити в скинію, для зустрічі з Богом, готувався,  очищувався, переодягався, потім ішов. Нам також потрібно підготуватися до розмови з Богом. В Євангелії від Матвія Ісус Христос навчав: “ти ввійди… зачини...помолись”. Іншими словами, зупинись, заспокойся, залиш проблеми, переживання і почуй. 

На сьогодні є дуже багато різних голосів, тому Писання застерігає, щоб ми не кожному “духу” вірили. Чим особливий голос Господа Бога? Звичайна молитва “Отче наш”, відкриває нам Бога як Батька. Голос тата заспокоює, приносить мир, дає надію, відкриває любов через Ісуса Христа. 

Голос Бога може бути зовні

Як  Мойсей чув голос у полум'ї куща, так може бути й з нами.  В посланні до Євреїв написано, що Бог в давнину промовляв через пророків. Сьогодні й нам Господь може промовляти через пророків, проповідників чи просто друзів корисними порадами.  Інколи ми чуємо голос Бога через обставини, які нам на добро.

Голос Бога можна почути всередині:

Бог може говорити в дух людини безпосередньо. Часто голос Бога ми чуємо у своєму розумі, і сперечаємося з ним, бо ми егоїстичні, хочеться те, що нам хочеться.

Наостанок гість нагадав ще одну біблійну історію. Коли два учні, після воскресіння Христа, йшли в Еммаус, вони не пізнали Христа, але вони відчували, що чують слова Божі. 

“Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони – сини Божі” (Рим.8:14). Пастухи можуть випасати отари овець разом, але надвечір ніхто не починає ділити овець поголівно. А просто кожен пастух гукає свою отару і вівці біжать за ним.   Тож не вагаймося йти за голосом Бога, адже це приносить надію, майбутнє, те, чого ми реально потребуємо.