Я і моє "его"

Я і моє

Кожен з нас в більшій чи меншій степені егоїст. Хочеться це визнавати чи ні, але це правда. Егоїст вважає задоволення своїх особистих інтересів вищим благом. При цьому до інших людей він ставиться як до об'єкта й засобу досягнення корисливої мети. Виявляється у надмірній зосередженості на собі, самозакоханості, безапеляційності суджень, споживацькому ставленні до оточуючих, байдужості та зневазі до них.

Одна дівчина так висловилася про хлопця: "Він справжній егоїст і погана людина, тому що він  весь час думає не про мене!"

Егоїзм – це поведінка людини, яка прагне до задоволення лише власних потреб і нехтує інтересами інших людей та суспільства. Егоїзм прямо протилежний до альтруїзму – безкорисливого і жертовного служіння ближньому. Крайня форма егоїзму – егоцентризм – коли індивідуум уважає себе центром Всесвіту.

Існують деякі яскраво виражені ознаки і відмінні риси егоїста, аналізуючи котрі, ми можемо побачити чи є у нас єгоїзм:

  • Любов і піклування лише про себе.
  • Небажання і невміння поступатися.
  • Дратівливість і нетерпимість (якщо щось не по їхньому).
  • Егоїст завжди шукає своєї вигоди і використовує людей (“йде по трупах”).
  • У розмові любить домінувати і бути центром будь-якої бесіди (“А от я! А от у мене!”).
  • Не слухає співрозмовника.
  • Неуважний до потреб і проблем інших.
  • Багато уваги приділяє собі, особливо своєму зовнішньому вигляду (більше, ніж внутрішньому).
  • Любить звертати на себе підвищену увагу людей та вимагає до себе належної уваги і турботи.
  • Любить скаржитися і викликати в людей співчуття.
  • Шукає поклоніння (любить, коли його хвалять, з ним погоджуються, ним захоплюються).
  • Вимагає від людей безумовної любові, милосердя і терпіння, а сам цього не проявляє.
  • Має схильність до тиранії. Мстивий.
  • Не терпить відмов.
  • Дуже образливий (буває навіть без приводу).
  • У своїх проблемах любить звинувачувати оточення.
  • Думає так: “Нехай увесь світ прогнеться під мене”, “Після мене – хоч потоп”.
  • Любить маніпулювати людьми.
  • Невдячний, тому не любить просити, аби не бути зобов’язаним.
  • Використовує будь-які методи для досягнення своїх цілей.
  • Тримається відособлено, сам по собі, ні з ким не має по-справжньому близьких взаємин.
  • Лицемірний.
  • Гордий і пихатий. Любить хвалитися.
  • Жадібний.
  • Боязливий.
  • Любить, аби від нього залежали інші люди.
  • Схильний до зради і заздрощів.
  • Не вміє прощати.
  • Брехливий. Схильний до наклепу і пліток.
  • Егоїста важко (майже неможливо) переконати в тому, що він егоїст.

Наступний уривок, на наш погляд, є точним описом егоїстів: Це ті, що ремствують, нічим не задоволені і чинять за своїми похотями нечестиво і беззаконно, уста ж їхні гордовито промовляють; вони улещують особи задля користи. (Іуди 1:16-19).

Перечитавши усі ці пункти, ми зможемо підтвердити, що не є ідеальними і також маємо такий недолік як егоїзм.

Як ви думаєте скільки егоїстів на землі? На землі біля 7 мільярдів людей. І як не дивно, усі вони – егоїсти. Можливо, вам такий стан речей дуже не сподобається, адже тоді і ви є егоїстом. Хіба це можливо?! Так, дорогий друже. Ми всі егоїсти. Нижче наводиться кілька доказів того, що всі люди у світі – егоїсти.

  1. Егоїзм це любов до себе. У Біблії нам дається заповідь любити ближнього, як? – як самого себе. Це свідчить про те, що кожен з нас прекрасно знає, як себе любити, тому що кожен з нас любить себе. Якби це було не так, то в Біблії давалося б детальне пояснення того, що означає любити себе. А коли цього немає, то це свідчить про те, що кожен з нас прекрасно знає, як це робиться, оскільки кожен з нас – природжений егоїст.
  2. Егоїст – людина, яка любить саму себе безумовною любов’ю. Така любов (любов до себе) являється протилежній любові АГАПІ, описаній у 1 Посланні до Коринф’ян 13:4-7: “Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається, не безчинствує, не шукає свого, не гнівається, не замишляє зла, не радіє з неправди, а радіє істині; усе покриває, всьому йме віру, всього сподівається, все терпить“.

А егоїзм, будучи протилежністю любові, робить усе навпаки: “Егоїзм не довготерпить, не милосердствує, егоїзм заздрить, егоїзм вихваляється, пишається, безчинствує, шукає свого, гнівається, замишляє зло, не радіє істині, а радіє неправді; не прощає, нічому не вірить, егоїст завжди недовірливий”.

У кожної людині є хоча б одна з цих рис, а значить, усі люди – егоїсти. І якби це було не так, то Біблія не закликала б людей зростати в любові.

Згідно з визначенням любові, даним у 13-му розділі Першого Послання до Коринф’ян, справжня любов “не шукає свого”, тобто не егоїстична. Егоїст не здатний любити по-справжньому нікого, окрім себе.

Немає нічого поганого в турботі про власне тіло, у бажанні задовольнити необхідні фізичні і матеріальні потреби. Але Слово Боже попереджає нас: “Піклування про плоть не обертайте на похоті” (Рим.13:14).

Звільнитися цілковито від егоїзму неможливо, поки ми перебуваємо у наших земних тілах. Але зменшити надмірну увагу до себе і звернути на інших і на Бога ми можемо. То ж давайте будемо змінювати світ цей разом, почавши кожен з себе!

Оставить комментарий