Вербна неділя припала на 21 квітня, це збіг обставин, випадковість чи ні? Я бачу деяку паралель між цим святом і ситуацією в Україні, тому що цього ж дня відбуваються вибори президента України.

Ви скажете, що може бути тут спільного, і що не можна плутати праведного з грішним? Не спішіть з такими висновками.

Спершу нам слід вияснити в чому суть цього свята. Назва «Вербна неділя» - це народна назва, яка дещо відводить нас від справжньої історії і змісту цього свята. Євангельські церкви дають більш коректну назву, яка більше відповідає тексту Святого Письма. Адже цього дня Ісус Христос в’їжджав в Єрусалим на молодому віслюку і саме тому це свято названо «Славний в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим». Що ж там відбулося? Ісус сів на віслюка, на якому ще ніхто ніколи не їздив, і зі своїми учнями пішов до Єрусалиму. В цей час мешканці міста почули про Його прихід і зібралися, щоб привітати Його і зробити Його царем. Вони чули багато про Нього, що Він зціляє недужих, допомагає бідним, воскрешає померлих і робить багато чудес і вони вирішили, що Ізраїль потребує саме такого керівника і царя. На той час Юдея перебувала під  окупацією Римської Імперії і вони дуже хотіли звільнитися від цього ярма. І тут на горизонті з’являється така надзвичайно сильна постать, яка може все і тому вони рахували, що якщо Ісус стане царем, то Він зможе звільнити їх від рабства Риму.

Коли Ісус в’їжджав в Єрусалим, то увесь народ вийшов йому на зустріч і сильно кричав і співав: «Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!», і стелили під ноги Йому пальмові віття та свій одяг. Вони зустрічали Його як царя своєї країни!

Але Ісус прийшов в Ізраїль для іншої цілі: не для того, щоб звільняти їх від політичної залежності, але від гріховної залежності, тому Ісус не політичний, але духовний цар.

Цікаво, що ці самі люди, які кричали Йому «Ти – Цар Ізраїлів» через тиждень будуть кричати «розіпни Його». Як швидко змінюються погляди і настрої людей! Сьогодні люблять, а завтра ненавидять!

Тому, суть цього свята – це згадування подій пов’язаних із славним в’їздом Ісуса Христа в Єрусалим. А тепер, яка ж паралель тут з нами, і яка схожість? Так співпало, що в день, коли євреї обрали собі царя і хотіли зробити Ісуса президентом Ізраїля, то в цей же самий день українці також обирають свого президента.

Хто б не став політичним царем і президентом, головне, щоб Ісус завжди був нашим духовним царем! Він ніколи не розчарує і завжди буде дбати про нас!