Українська мультиплікація. Олег Маламуж
Про дива, що створюються руками фантазерів, технічні можливості сучасної анімації, як оживити будь-що і прорив анімаційного кіно на світові екрани зі стрічкою “Мавка”. Розмова з режисером стрічки “Мавка”, аніматором, артдиректором, ілюстратором, дизайнером Олегом Маламужем в програмі «Код нації» з ведучою Юлією Скоробогач.
«Якщо ви хочете побачити справжню казку, то купіть квиток та сходіть всією сім’єю на сучасну анімацію. На приклад, на українське анімаційне кіно «Мавка», яке завойовує все більшу популярність в міжнародному прокаті», - цими словами почала ефір Юлія Скоробогач.
А Олег підкреслив, що це дійсно не мультик, а саме анімаційне кіно, бо між ними є різниця.
- По-перше, різниця в аудиторії. Мультик розрахований виключно на маленького глядача. Його зазвичай включають батьки, щоб малюк щось дивився і їх не чіпав. А якщо ми кажемо про анімаційне кіно, то це вже ширше поняття, яке охоплює різні жанри та анімацію, яка підіймає будь-які теми, в тому числі й для дорослих.
- По-друге, термін «мультиплікація» використовується у пострадянському просторі, а термін «анімація» - в англомовному міжнародному анімаційному середовищі. Саме тому, для нас важливо називати терміни правильно.
«Найпопулярніші жанри анімації – це сімейна анімація +6, +0, які якраз можна подивитися в кінотеатрі, - зазначив режисер. – А вже більш дорослі теми представлені у фестивальній спільності або також в кінотеатрі. Це можуть бути різні документальні фільми».
Олег Маламуж розповів, що створення анімаційного кіно, це передусім колективна робота, в якій кожен учасник додає щось від себе. Вона може створюватися в різних техніках: 3D, стоп-моушен (стоп-кадр), 2D, абстракція, пікселяція, ляльки, - варіантів дуже багато, і в кожній техніці можна будь-що оживити.
Звісно, режисер розповів, який шлях пройшла українська анімація. «Вона переживала різні періоди за майже 100 років існування (прим. через 4 років ми будемо відзначати 100 років).
- В першій період, коли з'явилися перші стрічки, було багато експериментів.
- Потім був другий період, коли з’явилися такі потужні митці, як Черкаський, Дехно, Гончаров, Алеквікін, які робили Врунгеля, П'яточкіна, Козаків та інші. Це була низка проектів, які досі подобаються і дітям, і дорослим.
- Потім був період коротких метрів, які не мали широкого глядача.
- Останні 10 років і до війни був період дуже гарного розвитку.
Зараз також є різні проекти, бо у важкий період завжди йде стимуляція до креативу. Бо завдяки анімації ми можемо менш драматично і більш метафорично розповідати про моменти в період війни.
Звісно, Олег Маламуж дуже сподівається, що після нашої перемоги, розвиток анімаційного кіно в Україні продовжиться, і ми будемо рівнятися на європейського лідера – Францію. «Ми будемо намагатися орієнтуватися на неї, - підкреслив режисер. - Конкурувати з Америкою буде складно, а ось з Францією – це дуже реальна ціль. Тим паче, що недавно пройшла прем’єра нашої «Лісової казки» в різних країнах і показала дуже гарний результат».
Наостанок гість дав поради режисерам - початківцям, які мріють займатися анімаційними фільмами: «Вивчайте психологію – це дуже важливо. Вчіться працювати з командою. Креативьте і, звичайно, малюйте».
