У близької людини ПТСР: що робити?
Що робити та що не робити, якщо у вашої близької людини ПТСР? На ці та інші питання шукали відповіді у програмі «Формула сім’ї» разом з Олексієм Травниковим.
Через війни майже всі люди взнали, почули або мають близьку людину з таким розладом, як ПТСР. Ця абревіатура означає – посттравматичний стресовий розлад. Жити з цим складно, бо ти не знаєш, в який момент та за яких обставин можуть проявлятися симптоми. У більшості випадків їх запускають внутрішні чи зовнішні чинники – тригери, які провокують певну реакцію.
Як зменшити ризики впливів цих тригерів?
- Спеціально не створюйте ситуації, в яких можливі ризики виникнення цих тригерів.
- Обмежуйте перебування у містах скупчення людей без потреби.
- Уникайте різких звуків, які можуть нагадувати травматичну подію. Це може бути все що завгодно – рингтон на телефоні, музичні іграшки, гучні звуки та інше.
- Зведіть до мінімуму несподіванки, навіть приємні. Без попередження не приїжджайте в гості, не робіть таємний вечір-сюрприз та інше.
Поради оточенню, які мають близьку людину з ПТСР. Чого не можна робити?
- Не торкайтеся тіла людини та не обіймайте іншу людину без її дозволу.
- Не просіть людину розповісти вам, що вона пережила. Коли людина розповідає про свій травматичний досвід, вона може пережити знову ретро травматичний досвід.
- Ніколи не знецінюйте пережитий досвід та не в якому разі не порівнюйте досвіди.
- Ніколи не героїзуйте. Не призивайте, щоб людина опанувала та взяла себе в руки – не треба цього їй казати.
- Не дорікайте людини в тому, як вона проявляє свої емоції.
- Не можна говорити, що ви знаєте і розумієте, що відчуває інша людина. Бо ви не знаєте.
- Не кажіть, слава Богу, що ти хоч вижив – не кажіть так людині.
- Не кажіть, що час лікує.
Як можна правильно підтримати?
- Подбайте про її базові людські потреби: їжа, спокій, тепло. Щоб у людини було хоч мінімальне відчуття комфорту.
- Підкажіть та порекомендуйте контакти спеціалістів, які фахово можуть допомогти цій людині. Наприклад, можете дати телефон безкоштовної Лінії довіри 0 800 50 77 50.
- Пропонуйте підтримку, тепло, будьте уважними, турботливими, чуйними, але не нав’язливими.
- Не знецінюйте, не будьте занадто вимогливими.
- Коли людина захоче сама говорити про травматичну подію, дайте їй можливість говорити стільки, скільки вона захоче.
- Говоріть про майбутнє та будуйте спільні плани.
- Якщо стан дуже важкий – ніколи не залишайте її на самоті.
В кінці програми ведучий закликав всіх слухачів бути уважними до своїх близьких, які мають цей розлад та правильно себе з ними поводитися. Бо на жаль реалії нашого сьогодення такі, що людей з таким розладом дуже і дуже багато.