Що робити та що не робити, якщо у вашої близької людини ПТСР? На ці та інші питання шукали відповіді у програмі «Формула сім’ї» разом з Олексієм Травниковим. 

Через війни майже всі люди взнали, почули або мають близьку людину з таким розладом, як ПТСР. Ця абревіатура означає – посттравматичний стресовий розлад. Жити з цим складно, бо ти не знаєш, в який момент та за яких обставин можуть проявлятися симптоми. У більшості випадків їх запускають внутрішні чи зовнішні чинники – тригери, які провокують певну реакцію. 

Як зменшити ризики впливів цих тригерів? 

  1. Спеціально не створюйте ситуації, в яких можливі ризики виникнення цих тригерів. 
  2. Обмежуйте перебування у містах скупчення людей без потреби.
  3. Уникайте різких звуків, які можуть нагадувати травматичну подію. Це може бути все що завгодно – рингтон на телефоні, музичні іграшки, гучні звуки та інше. 
  4. Зведіть до мінімуму несподіванки, навіть приємні. Без попередження не приїжджайте в гості, не робіть таємний вечір-сюрприз та інше.  

Поради оточенню, які мають близьку людину з ПТСР. Чого не можна робити?

  • Не торкайтеся тіла людини та не обіймайте іншу людину без її дозволу. 
  • Не просіть людину розповісти вам, що вона пережила. Коли людина розповідає про свій травматичний досвід, вона може пережити знову ретро травматичний досвід. 
  • Ніколи не знецінюйте пережитий досвід та не в якому разі не порівнюйте досвіди. 
  • Ніколи не героїзуйте. Не призивайте, щоб людина опанувала та взяла себе в руки – не треба цього їй казати. 
  • Не дорікайте людини в тому, як вона проявляє свої емоції. 
  • Не можна говорити, що ви знаєте і розумієте, що відчуває інша людина. Бо ви не знаєте. 
  • Не кажіть, слава Богу, що ти хоч вижив – не кажіть так людині. 
  • Не кажіть, що час лікує. 

Як можна правильно підтримати?

  • Подбайте про її базові людські потреби: їжа, спокій, тепло. Щоб у людини було хоч мінімальне відчуття комфорту.
  • Підкажіть та порекомендуйте контакти спеціалістів, які фахово можуть допомогти цій людині. Наприклад, можете дати телефон безкоштовної Лінії довіри 0 800 50 77 50. 
  • Пропонуйте підтримку, тепло, будьте уважними, турботливими, чуйними, але не нав’язливими. 
  • Не знецінюйте, не будьте занадто вимогливими. 
  • Коли людина захоче сама говорити про травматичну подію, дайте їй можливість говорити стільки, скільки вона захоче. 
  • Говоріть про майбутнє та будуйте спільні плани. 
  • Якщо стан дуже важкий – ніколи не залишайте її на самоті. 

В кінці програми ведучий закликав всіх слухачів бути уважними до своїх близьких, які мають цей розлад та правильно себе з ними поводитися. Бо на жаль реалії нашого сьогодення такі, що людей з таким розладом дуже і дуже багато.