Свобода та відповідальність

Як поєднувати свободу і відповідальність? Як здобути одне та інше? На ці та інші питання шукали відповіді у програмі «Епідемія доброти» разом з капеланом Олександрою Адріяшиною. 

Ці два поняття «свобода» і «відповідальність» - неабияк актуальні сьогодні в Україні. Бо кожен день кожна людина робить вибір: робити або не робити, що робити та як робити. І за кожним таким вибором, за кожною такою свободою стоїть відповідальність і навпаки – за кожною відповідальністю стоїть свобода вибору. На сьогодні у багатьох українців рівень цих категорій дуже збільшився, бо люди стали розуміти свою свободу і свою відповідальність перед собою та іншими людьми. 

Що таке свобода і відповідальність?

Свобода – це вміння та навички використовувати усе доступне за власними бажаннями на благо собі, і не для шкоди іншим. Бо якщо моя свобода приносить шкоду мені чи іншим, то це вже залежність. 

Відповідальність – це дар, який дає нам Творець. Вона передається перш за все, коли є добрий приклад.

Як розвивати ці категорії?

1. Гарний приклад для наслідування. Найкраще, коли цей розвиток у дитини йде з самого народження. Коли батьки беруть на себе відповідальність передати маляткові найкраще, що в них є. Тоді дитинка переймає гарний приклад для наслідування, бо її батьки та найближче оточення показують, як це бути відповідальною та вільною людиною. Коли маленька заплакала, батьки мають свободу – взяти її на ручки та качати або сказати – ні, ми не будемо привчати маля до рук. Ось ця свобода виховувати власну дитину та відповідальність за те, щоб зробити це найкращим чином – дуже складне поєднання. Але саме через це спочатку формується дитина, потім й ціле суспільство.  
2. Розвиток. Батьки не повинні бути ідеальними. Добре, якщо у них є своє хобі та вони можуть реалізувати себе. Тоді дитина бачить гарне поєднання свободи та відповідальності. Бо й у саму малечу закладена боротьба за свою свободу. Спочатку можливо ця свобода буде не зовсім мудра, але дитина вчиться відчувати цей світ. Вона може й склянку з соком перевернути, і щось зіпсувати, тому потрібно паралельно дитину вчити й відповідальності, що ця свобода – це дар. І це зовсім не означає, що можна робити все, що забажаєш.  
3. Досвід. Зазвичай у підлітковому віці дитина вже починає активно виборювати свою свободу. Батькам може не все подобатися, але їм потрібно бути мудрими. І в деяких питаннях давати свободу, а в деяких – ні. Наприклад, якщо підліток хоче пофарбувати волосся в якийсь незвичайний колір, то це неважливе питання. І можна дати свободу дитині. А ось якщо мова йде про серйозні речі, такі як боротьба за життя, здоров’я, аморальну поведінку, алкоголь, наркотики, то тут батькам треба боротися. 
4. Наслідки. Люди, ставлячись відповідально до своєї свободи, зазвичай думають про наслідки та плоди. Батьки повинні навчити дитину причино-наслідковим зв’язкам. Що за нашими словами, діями, пріоритетами, цінностями йдуть наслідки.

Добре, якщо дитина росте, розуміючи, що таке свобода і що таке відповідальність. Коли ці два поняття розвиваються в ній поступово та паралельно. Спочатку в сім’ї, потім у навчальних закладах, далі на роботі і нарешті у своїй родині. Нічого страшного, якщо дитина/людина допускає помилки, вчиться на них, потім виправляє і стає зрілою, бо саме таким є цей шлях розвитку. 

В кінці програми ведуча підсумувала, що дуже радіє, що наше українське суспільство стає більш вільним та відповідальним, бо завдяки цьому ми крок за кроком виборюємо свою незалежність.