В цьому ефірі психолог та капелан Олександра Андріяшина розкриває важливі аспекти щодо страху. Як можна з ним справлятися у часи війни, і чи можливо це взагалі? Відповіді на ці та інші запитання шукайте в цьому дописі “Епідемії доброти”

Страх нас переслідує з самого дитинства. Хтось змалечку боїться павуків, дехто темряви, а комусь лячно впасти з велосипеда. Ось що дивно: деякі люди мають виправдані страхи, коли дійсно є небезпека, а інші – невиправдані. Наприклад, зрозуміло, чому мешканці сільської місцевості бояться змій, щурів та інших. І зовсім незрозуміло, коли того ж самого бояться містяни, які з такими тварями не зустрічаються. Тому в цій темі дуже важливо зрозуміти: у страху, який вас переслідує, чи дійсно є підстави, чи може він більш надуманий.

Тому перша порада: Не бійтеся того, що ще не сталося. Бо це може не статися ще рік, два, десять або ніколи, а ви вже зараз мучаєтеся та боїтеся. Це теоретично може з кимось статися або не статися взагалі. 

Страх, як написано у Слові Божому, – це мука. Страх виснажує, забирає сон, ресурси. У людей можуть бути панічні атаки. Вони можуть зриватися на своїх рідних та близьких, і все це тому, що вони чогось бояться. 

Буває й так, що ми не повинні боятися того, що ще не сталося, але боїмося. Що тоді робити та як собі допомогти?

Подумайте, чи допомагають ці переживання вам або іншим людям, за яких ви переживаєте? Ні. Коли ви це зрозумієте, що немає сенсу хвилюватися, коли ви це самі собі скажете, вам стане легше. 

Треба бути чимось зайнятими, тоді не залишиться часу для переживання. Коли ви відволікаєтеся, коли свою увагу постійно переносите на корисні справи, тоді ви забуваєте про переживання та негативні емоції.

А. Ввечері та вночі, коли ви вже лягли, а думки та переживання насідають, включіть добру музику або радіо, які нехай звучать на фоні. Щось приємне та ненав’язливе. 

Б. Коли у вас з’являється вільна хвилина, займайте свій розум різними справами або хобі – вишивайте, малюйте, читайте книжки, щось робіть. 

Спілкуйтеся з іншими людьми: з друзями, рідними, сусідами, колегами, волонтерами, з психологами, з пасторами. Чому це важливо? Бо є важливий принцип – те, що відбувається з вами, вже з кимось колись відбувалося. Це біблійна фраза, що немає нічого нового під сонцем. Тобто люди переживають різні страхи та можуть поділитися своїм досвідом та знайти для вас потрібні слова. 

Дуже важливо бути комусь потрібними. Пам’ятайте, що ваша місія на цій землі ще не виконана. Ви ще можете комусь приносити радість, робити щось корисне. 

І звісно, якомога більше читайте Псалми та Євангеліє. Можливо деякі думають, що Біблія - це Книга для слабеньких. Але це не так. Ця Книга для мужніх, які знайшли в собі силу визнати свій страх та просять Господа про допомогу. Згадайте царя Давида, який переживав різні часи. Він знав, що тільки Бог може йому допомогти. 

В кінці програми ведуча підбила підсумок, що страх є, але він не повинен заважати нам жити та робити те, що ми маємо робити. Бо страх можна приборкувати та вибиратися з його пасток.