Сленг - сміття або забарвлення мови?

Що таке сленг – це словесне сміття або соціальне явище для забарвлення мови та зручності спілкування? Про це йшлося у програмі «Practical Bible» з Дмитром Ігнатенко. У гостях був експерт – Андрій Володимирович Бурлака.

Слово «сленг» з англійської перекладається, як набір слів або нових значень чинних слів, які вживаються в різних групах. Або як ще про сленг сказали Грито та Кіт: «Сленг – це мова бродяга, яка тиняється в околицях літературної мови та постійно намагається пробити собі дорогу в саме вишукане товариство».

Вже доведено, що мова, яка розвивається, живе. А, якщо вона перестає розвиватися, то помирає. Ось взяти, приміром, таку мову, як латинь. Її вчать медики, історики, інженери, але на ній вже ніхто просто так не розмовляє. Тому цілком природно, коли сленгові слова потихеньку перекочовують в літературу. Дивовижно, але колись такі слова, як «шпаргалка», «галас», «провалитися», теж вважалися сленговими.

У кожній вузькій групі людей існує свій набір термінів та понять, зрозумілих тільки їм. В залежності від того, наскільки актуальні піднімаючи в групі теми, інші люди втискуються та намагаються зрозуміти значення вимовлених ними слів. Сленгові слова більшою мірою несуть в собі позитивний досвід, але не завжди. Вони коротко та містко передають думку, розширюють горизонти людського розуміння, а іноді навіть рятують життя людей.

На приклад, за часів Радянського терору християнський сленг рятував життя багатьом віруючим, а також допомагав знаходити «своїх» серед натовпу. Адже тільки віруючі тоді казали не «Слава Богу», а «Слава Ісусу», не «До побачення», а «Будь благословенний». А ще у ті часи за зберігання Біблії давали 25 років в'язниці, а за 2 Біблії – 50 років. Один пастор поділився спогадами, що, коли приходила до нього незнайома людина та казала, що вона – віруюча. Він завжди пропонував разом помолитися. Під час молитви за специфічними словами – церковним сленгом відразу ставало зрозуміло, хто перед ним стоїть.

Звичайно, в ті часи мова віруючих не називалася сленгом, хоча по суті такою була. Тому у багатьох людей того часу поняття «сленг» асоціювалося виключно з чимось поганим, кримінальним, жаргонним. Але навіть ті слова поступово перекочували в ужиток звичайних людей, і тепер їх можна почути в автобусах або на кордоні, коли люди кажуть: «Зараз будуть шмонати».

Поступово ставлення до сленгових слів почало змінюватися. Спочатку свою мову придумала молодь, яка швидше вчиться, відкрита до вивчення іноземних мов та готова кинути виклик всьому суспільству. Потім стали з'являтися й інші види сленгу: театральний сленг, армійський, журналістський, комп'ютерний, ігровий, мережевий, радіоаматорський, наркоманський, сленг хуліганів, кримінальний та ін.

Зараз сленгові слова міцно увійшли в лексикон багатьох людей. І як сказав Андрій Володимирович: «Це непогано, але головне дотримуватися балансу та розуміти, що є слова, які дають життя мови, і є слова, які гублять мову та роблять її нікчемною».

В кінці передачі ведучий побажав слухачам говорити грамотно, зрозуміло, говорити так, щоб ваше емоційне посилання до іншої людини було максимально ясне та прийнятне нею.