Ми розмовляємо про важливий етап у житті наших захисників – реабілітацію після бойових дій. Це історії мужності, боротьби та незламної волі. Софія Матерʼян розповіла в ефірі про те, як військові долають фізичні та психологічні труднощі, повертаються до повноцінного життя та знаходять нові сили для майбутнього.

Більш детально з цим ефіром можна ознайомитися за посиланням:

https://www.facebook.com/radiom.ua/videos/3511804002444232

 

Найідеальніша реабілітація для військових – це комплекс допомоги, який складається з медичної, емоційної, психологічної та духовної сфери. Це ідеальна формула, яка найкраще допомагає людям.

З якими основними викликами ви зустрічаєтесь в процесі реабілітації?

Найважче це самому бути в ресурсі, тому що коли ти йдеш до пацієнта, тобі потрібно бути дуже уважному і забути про власні проблеми та переживання. Я кажу не тільки про психоемоційні моменти, а й фізичні. Це велике навантаження. Також потрібно розуміти, що  ці люди дуже чутливі, навіть в декілька разів більше ніж діти. Це люди, які потребують тебе, а ти потребуєш їх.

Ціль фізіотерапії – це навчити людей заново жити: і фізично, і морально. Іноді вони в це не вірять, але ти повинен вірити і допомагати їм дійти до кінця.

Як адаптувати методи реабілітації під кожного?

Це завжди індивідуальний підхід. Бо навіть можуть бути у людей схожі поранення та травми, але траєкторія поранення була різна, фізіологічний склад людини, будова м’язів, фізичний та емоційний стан різний.

Є ті, хто проходить хірургічні втручання, є ті, хто дуже довго був прикутим до ліжка, у кожного навіть індивідуальний рівень болі. Ми працюємо з болем, тому на це також потрібно зважати. Ми завжди розробляємо індивідуальний план реабілітації і до нього підбираємо методики.

Що допомагає пройти процес відновлення?

В реабілітації дуже важливо настроїти дух. Вони дуже сильні, внутрішньо вперті, але це дуже поранені люди. Для того, щоб реабілітації проходила успішніше, їм потрібна допомога капеланів та військових психологів, яких, на жаль, дуже мало.

Важлива відкритість. У нас ще не прийнято виносити свої проблеми на поверхню, тому хтось пішов у депресивний стан, хтось в алкоголь, хтось в агресію, а хтось успішно пройшов або проходить реабілітацію.

Також важлива допомога родини. Ми вже побачили, якщо є підтримка від чоловіка/дружини, дітей, батьків, набагато легше проходить процес відновлення, і навпаки, важче це відбувається у неодружених та незаміжніх військових, тому що вони частіше ставлять своє життя на паузу.

Допомагають якості військових: праця, дисципліна, наполегливість, концентрація – це великий плюс в реабілітації. Є військові, які після поранень та навіть ампутацій повертається назад. Вони розуміють, що це місія їх життя – допомагати іншим та самореалізація. Вони залишаються військовими, або стають інструкторами, волонтерами, військовими психологами чи капеланами. В такий спосіб вони допомагають своїм побратимам, яких на 100% розуміють.