Що в Біблії написано про вдів?
Що Біблія каже про вдів? Чому вдова в храмі, на яку звернув увагу Ісус, є в першу чергу не прикладом жертовності, а прикладом жертви? Чому апостол Яків пише, що справжнє благочестя в тому, щоб піклуватися про вдів? Спробуємо відповісти на ці питання в програмі «Сторінками Біблії» разом з пастором Сергієм Накулом.
23 червня у світі відзначається Міжнародний день вдів. Цей день був спеціально призначений для того, щоб привернути увагу суспільства саме до такої категорії людей, як вдовиці.
За даними ООН у світі більш десятка мільйонів жінок, які залишилися без чоловіків і потребують допомоги. Ці вдовиці не обмежуються лише літним віком, зараз дуже багато молодих жінок, які втратили своїх чоловіків. На приклад, в Україні. Хтось може сказати, що ці вдовиці отримують від держави якісь гроші. Це правильно. Але, ми-то з вами знаємо, що жодна фінансова компенсація не замінить коханого чоловіка.
Ці жінки дійсно потребують уваги. Якої саме?
Спілкування, зустрічі, живого, людяного слова та підтримки.
Не потрібно лізти їм в душу та випитуйте, що там і як. Якщо вона захоче, то сама розповість.
Ніколи й нікому не кажіть такі слова: «Я тебе розумію». Ні, ви не розумієте. Тому просто проявляти емпатію та підтримку.
Якщо вдовиця живе у скруті, допоможіть чим можете. Хоча б пригостить варенням, що у вас є. Запросіть на чай або каву. Якщо є можливість, купіть якісь подарунок – продуктовий чи якісь інший.
Що Біблія каже про вдів?
Повт. Закону 27:19 «Проклятий, хто перекручує право приходька, сироти та вдови». Мова йде про справжніх сиріт і вдовах, які потребують сторонньої допомоги та не можуть самі про себе піклуватися.
Що Бог очікує від нас?
Щоб ми їх шанували та ставилися до них, як до людей з гідністю та цінністю в Божих очах. Усвідомлювати, що ця людина створена за образом і подобою Божою.
В Біблії є такий вірш: «Коли будеш жати жниво своє на своїм полі, і забудеш на полі снопа, не вернешся взяти його, він буде приходькові, сироті та вдові, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у всім чині твоїх рук». Тобто, якщо ми якусь частину своїх доходів будемо виділяти для нужденних людей, то отримаємо Божі благословення.
Якщо вдова може працювати, потрібно надати їй таку можливість. На цьому біблійному прикладі видно, що вдова прийшла і сама зібрала те, що для неї залишили добрі люди. Якщо є така можливість у людини, то краще стимулювати її до праці, але й допомагати.
Захищати їх права та не претендувати на їх власність. «Проклятий, хто перекручує право приходька, сироти та вдови!» бо «Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!»
В Біблії є історія, коли Ісус зустрівся в храмі з вдовою. У ті часи храм повинен був виконувати не лише функцію служінь, а також стати осередком, де вдови могли отримати допомогу. Але що було на практиці? Не їй допомогли, а вона принесла до храму все що мала – свою їжу. Так не повинно бути. Цей приклад показує, що ця вдовиця стала жертвою корисливих людей. І ми знаємо, що потім сталося з цим храмом – він був зруйнований.
«Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу» (Якова 1:27).
Вже зараз в Україні дуже багато вдів, які втратили своїх чоловіків на війні та залишилися одні: хтось з дітьми, хтось без дітей. На жаль, з кожним днем ця цифра стрімко росте. Ці жінки вже ніколи не побачать своїх коханих чоловіків, а дітки ніколи не побачать свого татуся. Це страшна трагедія для всієї країни, але разом з тим це велика трагедія для тих жінок, які залишились вдовами. Тому нам потрібно бути вдячними цим жінкам, не ігнорувати їх та підтримувати. Не лише сьогодні, а й протягом всьому часу.
