Що спільного у хабарництва і заповіддю «Не кради»?
Що спільного у хабарництва і заповіддю «Не кради»? Спробуємо відповісти на це питання в програмі «Сторінками Біблії» разом з пастором Сергієм Накулом.
Якщо ми говоримо про заповідь «Не кради», ми розуміємо є різні види грабіжництва. Звісно є прямий злочин, коли одна людина щось цупить в іншої. Це зрозуміло, красномовно, але це лише не один напрям. Є й інші, які ми з вами розглянемо.
- Зловживання своїм положенням.
Ми всі знаємо історію про те, як цар Давид замість того, щоб брати участь у війні проти свого ворога та бути разом зі своїм військом, перебував у своєму палаці. Був вдома, замість того, щоб розглядати різноманітні стратегічні задуми та плани щодо облоги того місця, він просто насолоджувався життям. Хоча, як ми знаємо, Давид був хоробрим царем, але навіть такі люди час від часу можуть поводитися не найкращим чином.
Цар побачив вродливу жінку, яка мала чоловіка на ім’я Урія Хеттеянин. Далі пішла череда трагічних події та гріхів: спочатку перелюб, потім вагітність жінки, потім вбивство її чоловіка та інше. Це дійсно ганебна, прикра сторінка життя Давида. Але потім Господь дав повеління пророку Натану, щоб він пішов до Давида та розповів йому притчу:
«Два чоловіки були в одному місті, один заможний, а один убогий. У заможного було дуже багато худоби дрібної та худоби великої. А вбогий нічого не мав, окрім однієї малої овечки, яку він набув та утримував при житті… І прийшов до багатого чоловіка подорожній, та той жалував узяти з худоби своєї дрібної чи з худоби своєї великої, щоб спорядити їжу для подорожнього, що до нього прийшов, і він узяв овечку того вбогого чоловіка, і спорядив її для чоловіка, що до нього прийшов».
Давид сильно розлютився на таку несправедливість і сказав до Натана: «Як живий Господь, вартий смерти той чоловік, що чинить таке. А овечку він оплатить чотирикратно, за те, що зробив таку річ, і за те, що не змилосердився. І сказав Натан до Давида: Ти той чоловік!»
Після цієї притчі, цар починає усвідомлювати свій гріх. Бо Натан наочно показав те, що ми називаємо соціальною несправедливістю. Що в суспільстві є й багаті, й бідні люди. Багаті люди можуть використовувати свій вплив, статки, статус, щоб у бідного щось вкрасти або його використовувати для своїх цілей. В цій притчі добре видно, як багата людина порушує заповідь «Не вкради».
Це є протилежністю Божої заповіді, яка вчить, що потрібно піклуватися про вразливі верстви населення: вдів, сиріт, людей з особливими потребами, приходьків та бідних. Але не всі це роблять. Господь дає царям владу керувати суспільством та піклуватися про такі верстви населення, але це ігнорується. Тому для Бога – це і є порушенням заповіді «Не кради».
- Не допомога вразливим верствам населення.
В ті часи не було державної соціальної системи, направленої на допомогу нужденним. Цю місію Бог поклав на людей, яким Він дав можливість мати землю, бізнес, прибуток, але щоб вони якусь частину виділяли на допомогу іншим.
«Коли ти будеш жати жниво своєї землі, не докінчуй жати до краю свого поля, а попадалих колосків твого жнива не будеш збирати; а виноградника свого не вибереш дорешти, а попадалих ягід виноградника свого не будеш збирати, для вбогого та для приходька позостав їх. Я Господь, Бог ваш!»
Якщо людина цього не робить, нічого не дає людям, яким повинен допомагати, то вона порушує заповідь «Не вкради».
- Затримувати зарплату працівникам.
Також до цієї заповіді «Не кради» відноситься наступне повеління:
«Не будеш гнобити ближнього свого, і не будеш грабувати, і не задержиш в себе через ніч аж до ранку заробітку наймита».
Дивиться, у людини є земля або підприємство, на якій працюють наймані працівники. В кінця дня їм потрібно дати оплату за день, щоб працівник міг купити собі та своїй родині їжу тощо. Якщо власник, який використовує труд найнятих робітників, не робить цього – своєчасно не віддає зарплату, то він також порушує заповідь «Не кради». Така людина, згідно з Божим Словом, розглядається, як грабіжник. Бо вони грабують людей, які мають право на отримання оплати.
- Лихварство.
Також зверніть увагу на те, що Боже Слово забороняє лихварство. Коли людина надає тобі якісь кошти під відсоток.
Це все різні види однієї заповіді «Не кради», яку Бог засуджує і карає. А як тоді догодити Богові та правильно поступати? Усвідомити себе вільною людиною і відповідно поводитися: не робити із людей рабів, не висмоктувати з них останнє, не експлуатувати, не обкрадати, не принижувати, не використовувати своє положення, не брати хабарів, а натомість надати їм всі можливості бути вільними людьми.
