Що робити, якщо втратив близьких?

Що робити, якщо втратив близьких? Як пережити біль втрати? Про це йшлося у програмі «Що робити, якщо?» з ведучою, психологом Тетяною Писаренко.

Ми всі сподіваємося, що війна ось-ось закінчиться та знову запанує мир. Але, на жаль, кожен день ми лише чуємо, що Україні було завдано чергового удару, внаслідок чого є поранені та вбиті. А значить, що кожен день українські родини продовжують втрачати своїх близьких, рідних та коханих людей. Це велике горе для цієї сім’ї та нашого народу в загалі. Бо кожна смерть болісно відгукується в наших серцях. 

«Більше ніж 15 років тому, у мене померла мати, - згадує Тетяна. – І я пам’ятаю, як мій мозок відмовлявся приймати цей факт та блокував реальність. Навіть після похорон здавалася, що ще трішки та мама повернеться додому. Тому я можу сказати, що розумію людей, які втратили своїх рідних. Але їх біль ще сильніший, ніж мій був тоді, бо їх близькі померли насильницькою смертю». 

Багато людей, які помирають зараз на цій жахливій війні, були молоді, здорові. У них були плани та здавалося, що ще все життя попереду. І від цього усвідомлення стає ще болісніше... Але їх рідним не можна все життя жити з цією біллю. Горе треба пережити та відпустити. 

Як це зробити? Як впоратися з біллю втрати та пережити горе? Читайте нижче:
Почати жити заради когось іншого. Якщо ви не можете жити заради себе, то живіть заради людей, яких ви дуже цінуєте. 
Поставте перед собою велику ціль. На приклад, щоб більше ніхто у світі не відчув такого ж болю або щоб більше не було війн. 

Дайте собі час пожуритися. В цей момент не треба, якщо не хочеться, завантажувати себе роботою.
В житті кожної людини й до війни були втрати. Згадайте, будь ласка, що ви тоді робили? Як пережили той біль? Можливо, варто повторити ті дії, які вам тоді допомогли. 
Зазирніть у майбутнє, але без планів, які були пов’язані з людиною, якої вже не має. Подумайте, помрійте про те, що буде коли війна закінчиться. 

Можливо, у вас є діти, і вам потрібно жити заради них. Бо у них більша частина життя ще попереду. Але навіть, якщо у вас не має дітей, зверніть, будь ласка, увагу на когось з вашого оточення. Можливо, у жінки 2,3,5 діточок, і вона дуже потребує допомоги. 

Залучайтеся у благодійну діяльність та робіть добро іншим. Так ви зможете перемикати фокус своєї уваги з болі.
Якщо є потреба - плачте, вийте, ридайте – тобто знімайте емоційне навантаження. 
Знайдіть можливість займатися спортом. Це можуть бути стрибки, тривала швидка ходьба, щоб аж піт виділявся, або щось інше. 

Дуже допомагає відношення з Богом - молитва, читання Біблії. Коли ми звертаємо до Господа, Він зціляє біль та скорботу. 

В кінці програми ведуча підбила підсумки, що, можливо, зараз людина, яка втратила близького, не зможе все зробити по пунктах, бо перша рана буде дуже кровоточить, а  відчуття будуть дуже сильними. Але одне треба зробити якомога скоріше – віддати цю ситуацію Богу, щоб Він допоміг, і внутрішнє зцілення прийшло якнайшвидше. Для цього можна помолитися такою молитвою: “Боже, я віддаю Тобі скорбуту, своє небажання жити та біль. Дай мені Своє життя, Свою любов і Свій сенс”. І тоді ви побачите, що це ще не кінець, а початок вашого життя. Життя, яке почалося тут на землі та ніколи не закінчиться на небесах.