Що робити, якщо рідні не розуміють тебе?

Що робити, якщо рідні не розуміють тебе? Про це йшлося у програмі «Що робити, якщо?» з ведучою, психологом Тетяною Писаренко.

Ми всі чекаємо на перемогу. Але вже потроху приходимо до розуміння, що як би ми цього не хотіли, це не станеться через один-два тижні. Нам треба почекати, а тому вже зараз потрібно дуже уважно ставитися до розумного розподілу та відновлення своїх ресурсів. Щоб, по-перше, прожити своє життя довго та якісно, і, по-друге, щоб відбудовуватися в плані духовних, душевних і фізичних активів. 

На жаль, багато людей, які виїхали з України, зараз вимушені жити в похідних умовах: в таборах для біженців, в санаторіях, в гуртожитках – тобто в місцях, де багато різних людей.  Це дуже тяжко, бо, по-перше, всі біженці різні та, по-друге, і сама людина, і все її оточення переживає великий стрес та втрати. 

Деякі думають, що тим, хто зараз за кордом, добре. Але це не так. Вимушені переселенці часто стикається з різними складнощами: пошук житла, новий язик, культура, пошук роботи, нові закони, школи, садочок, курси та інше. Особливо, важко тим, хто в Україні мав гарні статки, роботу, умови життя, а зараз працює на посадах прибиральників, нянь й касирів та починає своє життя з нуля. Морально це дуже складно. 

В цій напрузі люди вимушені приймати важливі рішення. Дехто вирішує залишитися в Україні, хтось – виїхати, а є такі – хто не витримав та вже повернувся, або планує це зробити найближчим часом. І у світі цього українці не розуміють один одного, не розуміють, чому та чи інша людина так чинить. Такі непорозуміння є навіть в родині, яка живе в одному приміщені. 

Що робити, якщо рідні не розуміють, а від твоїх рішень залежить твоє майбутнє? Як не зробити помилку? Адже можна посваритися та втратити відносини.

Важливо розуміти, що ти або тебе хтось може не розуміти в якихось окремих питаннях. Не в глобальних, не в цілому, а в деяких питаннях. Це нормально. Не треба ці розбіжності переносити проєкцією на все життя. Бо у пориві почуттів та емоцій можна зробити щось зайве. Тому важливо не реагувати агресивно, не починати захищатися, виправдовуватися та не нападати у відповідь. Краще просто промовчати.

Розуміти, що всі люди у той чи іншій мірі знаходяться у стресовому стані. Вони розгублені, не мають звичного життя, не розуміють, що робити далі. Тому, коли ви не маєте в чомусь згоди, намагайтеся розмовляти спокійно, аргументуйте свої доводи, слухайте іншу людину та не починайте згадувати один одному минулі помилки.

В стані стресу мозок не здатний повною мірою працювати. Наші почуття та думки притуплені. Тому іноді ми не можемо логічно мислити. Адже коли людина не почувається у безпеці, тоді її рішення будуть направлені на розв’язання первинних задач – тобто якнайшвидше опинитися у безпечному місці, у спокою, мирі, бо все інше буде викликати тривогу та змушувати приймати рішення, до яких вона не готова. Звісно на цій підставі будуть виникати конфлікти. 

В кінці програми ведуча підбила підсумок, що не завжди нас зрозуміють інші люди, але й ми самі не завжди розуміємо самі себе. Тому дуже важливо приймати зважуванні рішення. Але ви повинні розуміти, якщо ви їх приймаєте, то ви та несете за них відповідальність.