Що робити, якщо не має сил нічого робити?

Що робити, якщо не має сил нічого робити? Про це йшлося у програмі «Що робити, якщо?» з ведучою, психологом Тетяною Писаренко.

«Нічого не робити» – це така пастка нашого мозку, до якої ми потрапляємо. Бо нічого не робить лише мертва людина. Якщо вам хочеться лежати, то вам хочеться лежати. Слово «лежати» – це дієслово, яке відповідає на запитання: «Що робити?» Якщо вам хочеться з кимось побалакати, або хочеться помовчати, подивитися в небо, на природу, або хочеться просто посидіти, то це все одно відповіді на запитання: «Що робити?»

Тому запитайте себе: «Що насправді я хочу сьогодні робити?» Не заходьте у таке заперечення. 

Після всього пережитого, це нормально, якщо ви:

• Не хочете бути активною в якомусь питанні, а найчастіше це стосується розв’язання якоїсь проблеми. 
• Не хочете впоратися з тією складною ситуацією, що виникла.
• Не хочете зараз думати про своє майбутнє. 
• Не хочете щось робити для розв’язання своїх фінансових питань та інше. 

Але ви хочете бути у спокої, тиші або ви хочете, щоб хтось прийшов і допоміг розв’язати ці питання. Зараз треба бути максимально чесною з собою «Що ви хочете, щоб допомогти собі подолати внутрішню кризу?»

Ви здивуєтеся, коли почнуть приходити відповіді, які дадуть вам зрозумілу картинку того, що вам зараз найважливіше і чому треба присвятити свій час. Можливо, хтось зрозуміє, що він хоче просто лежати та дивитися в стелю, щоб його ніхто не чіпав. Добре. Визнайте собі в цьому. Не треба себе за це звинувачувати та відчувати само жалість.

Кожному з нас потрібно відновити сили після початку війни. Кожен зробив дуже багато для себе та своїх близьких, для країни. І це величезний ресурс. Зараз психіка відкочується трохи назад та входить у якийсь ступор - апатію, безсилля, невпевненість в собі, коли нічого не хочеться робити та щось вирішувати, тому що ресурси були витрачені. Це змушує людину замикатися, ховатися, нічого не робити, уникати якихось активностей. І зараз це треба спокійно прийняти, що таке зі мною відбувається. 

Якщо ви цього уникатимете і працюватимете на такому ж надриві сил, то швидше за все ваші ресурси взагалі зневіряться, і тоді ви не зможете ще довго прийняти якихось важливих рішень. Тому треба дозволяти собі знаходити якийсь час, щоб присвячувати його нічого не робленню. 

В кінці програми ведуча підбила підсумок, що майже кожна людина проходила через такий стан. І це цілком природна реакція на той великий стрес, який ми всі пережили. Тому не треба себе картати за нього, а краще потроху відновлювати сили. Як це можна зробити? У кожної людини є хоча б небагато часу щодня, щоб провести його так, як це потрібно саме їй: послухати музику, увійти в спокій, помолитися, побути в стані нейтральності. Бо це саме те, щоб допоможе їй відновити ресурси й те, що через певний проміжок часу допоможе їй розв’язати питання від яких вона зараз хоче втекти.