Сепарація від батьків

В якому віці дітям бажано сепаруватись від батьків? Які ознаки того, що вона відбулась? Як екологічно і м'яко це зробити? З якого віку важливо жити окремо від батьків? Відповіді на ці запитання можна знайти у програмі «Формула Сім'ї».

Також цей ефір можна подивитися за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=slsFxB3PYV8

Є така фраза: «Діти – це гості у будинку своїх батьків». На перший погляд, здається, що це якось неправильно, бо діти – це ж благословення від Господа. Це так, але попри всі благословення та випробування, які вони можуть нести, вони – тимчасові гості, які в якийсь момент повинні сепаруватися від своїх батьків, піти та створити власну сім’ю.

Для більшості батьків, особливо для матерів, важко прийняти цю ідею, бо більшість з них – егоїсти. Вони думають про себе, навіть, якщо в голос про це не кажуть. В ідеалі - потрібно заздалегідь готуватися до моменту, коли дитина відділиться/піде з дому/створить власну сім’ю. Бо насправді так має бути.

Сепарація – це в першу чергу відділення. Навіть в Біблії є таке повеління: «Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом». (До Ефесян 5:31). У чудовому Божому задумі момент відділення одного покоління від іншого є абсолютно важливим. Бо нова сім’я не може насправді створитися, якщо до цього чоловік та дружина спершу не відділилися від своєї старої сім’ї – від батьків.

Що робити із бажанням батьків контролювати та брати участь у житті дорослих дітей?

Потрібно розуміти, що батьки не ідеальні, вони також грішні люди. З егоїстичних міркувань вони хочуть, щоб дитина була поруч, для цього вони можуть маніпулювати. Тому, по-перше, потрібно говорити зі своїми батьками. По-друге, залишатися добрими до своїх батьків. І по-третє, разом з тим бути твердими та відстоювати свої кордони.

На приклад, можна заздалегідь зателефонувати батькам і сказати, що ви на Різдво не приїдете, тому що хочете започатковувати свої родині правила, але сказати, що приїдете на День матері або на День народження батька.

Як зрозуміти, що батьки маніпулюють своїми дітьми? Як це виглядає?

Якщо після спілкування з батьками, ви відчуваєте почуття провини, присмак гіркоти, залишок дискомфорту, то скоріше за все це була маніпуляція. Це напруження свідчить про те, що відділення ще не відбулося.

Коли емоційна сепарація відбулася, а матеріальна – ні, що робити?

Якщо є якісь моменти залежності від батьків: житлова площа, фінанси, їжа, безкоштовний інтернет або ще якісь важили, якими батьки можуть вплинути на свою повнолітню дорослу дитину, то це ознака того, що сепарація не відбулася. 

Ми знову повертаємося до фрази: «Діти – гості в будинку батьків» - це в контексті того, що прийде момент, коли вони повинні відділитися від батьків або сепаруватися, йти далі та будувати власне життя.

Що робити, якщо батьки категорично проти вибору своїх дітей?

Дорослі діти та батьки – мають по суті стосунки друзів. Батьки, як друзі, можуть сказати, якщо вони помітили якісь тривожні дзвіночки у нареченому їх дитини. Вони також можуть порекомендувати звернутися майбутній сім’ї до дошлюбного консультанта. Але остаточний вибір приймає наречений та наречена. 

На жаль, є така категорія аб’юзивних батьків, які можуть принижувати свою дорослу дитину та її подружнього партнера. На приклад, ви знаєте, якщо ви приїдете в їх будинок, то може щось неприємне відбудеться. В цьому випадку краще одразу проговорити випадки. Якщо ви приїдете, та відбудеться те й те, то ви залишите будинок. Ви можете: встановлювати кордони, виконувати своє слово та ставати на захист свого партнера.

У США та у західних країнах є практика, коли дорослі діти у 18 років починають жити окремо, що ви думаєте?

В нашій культурі такий досвід не завжди знаходить підтримку, але особисто мені це імпонує. Це дуже допомагає дорослій дитині напрацьовувати якісь навички життя самостійно. Вона вчиться забезпечувати себе, заробляти, розраховувати на себе, розподіляти фінанси, шукати житло, сплачувати комунальні послуги та не розраховує на батьківські гарантії. Таким чином, вона здобуває цей досвід без батьківської підтримки та відпрацьовує звички, які знадобляться у подружньому житті.

Коли ми можемо сказати, що сепарація відбулася вдало?

Є декілька ознак: якщо батьки та діти почуваються комфортно в присутності один одного; якщо, живучі окремо, вони не мають  великих конфліктних ситуацій; якщо й діти, й батьки здатні виявляти любов один до одного; якщо не зазіхають на права та кордони іншої людини. Ось це і є здорова сепарація, яка відбулася.

Що робити, щоб сепарація відбулася вдало?

Сепарація – це процес не одного дня. Батькам потрібно розуміти, що рано чи пізно дитина повинна йти своїм шляхом сформованої особистості, яка сама приймає рішення і відповідає за своє рішення. До цього потрібно підготуватися й дитині, й батькам, батькам - впродовж 18 років постійно змінювати моделі відносин з дітьми, вчити їх самостійності та вчасно відпускати.