Говоримо про критерії, за якими можна визначити її висоту, які наслідки вона має на особистість та взаємодію з оточенням, як жити і працювати з людьми високих польотів? Про це ми поговоримо в програмі «Питання до виробника».

Мабуть, всі люди помічали, що маленькі діти дуже вільні. Вони можуть бігати без одягу, ні на кого не звертати увагу, не соромитися. Інша справа з більш дорослими дітьми, або навіть з підлітками. Не дай Боже комусь випадково увірватися у ванну кімнату і його там застати. Криків не оберешся. Це нормально, тому що людина змінюється у процесі свого розвитку.

А що відбувається з самооцінкою у процесі розвитку? Чому в одних людей вона падає вниз і розбивається або ледь тримається, а в інших – злітає до небес? Давайте подивімся на самооцінку через призму духовно-біблійного контексту.

Що може вплинути на нашу самооцінку?

  1. В-першу чергу, наші батьки. Бо вони, як той гончар, до рук якого попадає глина, і який ліпить з неї те, що йому заманеться. Ось чому, якщо батьки принижують свою дитину, їй так важко позбутися цих наслідків.
  2. Наші успіхи в навчанні, в гуртках, на роботі. Якщо у нас все виходить добре, ми маємо успіх, користуємося авторитетом у людей, то наша самооцінка може піднятися, і якщо навпаки – все погано, то відповідно наша самооцінка ледь тримається.
  3. Чоловік/дружина. Дуже важливо, які відносини між чоловіком і дружиною: добрі чи погані? Що між ними панує: любов, повага та підтримка чи навпаки – сварки, приниження та абьюз?
  4. Оточення. Завжди в нашому оточенні будуть люди, на фоні яких ми будемо відчувати себе гірше, а також будуть люди, які на нашу думки гірші за нас, і відповідно в порівнянні з ними наша самооцінка буде рости.
  5. Усвідомлення Божої любові й те, як Господь на нас дивиться та до нас відноситься.

В Біблії є наочна ілюстрація різної самооцінки. Про неї розповів Господь у вигляді притчі про митаря та фарисея. Якось прийшов до храму фарисей – супер релігійна особа, яка виконувала всі обряди, знала багато молитов, читала Закон Мойсея та інше. Поряд з ним в храмі стояв митар – той хто відповідав за збір податків, а ще на додачу був колаборантом, бо зголосився працювати на Римську окупаційну владу, обираючи свій народ.

Ось такі дві людини – ніби то супер духовний фарисей та митар, якого всі засуджували. Але як фарисей звертається у молитві до Бога? «Дякую Тобі Боже, що я не такий, як усі ці грішники». Тобто ми бачимо класичний приклад того, що людина вважала себе кращою за інших, а її самооцінка була на висоті на основі того, що вона порівнювала себе. Але це взагалі не біблійний погляд.

Як молиться митар? «Господи, помилуй мене грішника». Він не порівнює себе з іншими людьми, митарями, серед яких 100% знайшовся хтось і гірше за нього. Ні, він починає порівнювати себе з Богом, тому відчуває себе грішником. Він усвідомив важливу біблійну істину, що наша самооцінка повинна базуватися на тому, що Бог нам каже.

Яка була реакція Бога на молитви фарисей та митаря? Господь не прийняв молитву фарисея, тому що вона в корінні своєму не узгоджувалася з Божим поглядом на цей світ. Він – Творець, а людина – Його задум. Він бажає, щоб ми розглядали себе у світлі Божого задуму та прийняття.

Фарисей ніби то і мав стосунки з Господом, ніби то звертається до Нього, але не мав Бога. Бо у нього були лише він сам та його система цінностей й самооцінки, яка базувалася на порівнянні з іншими людьми.

Також можна згадати притчу про блудного сина. Насправді ця історія не про одну людину, а про двох синів – старшого і молодшого. І саме старший син виглядає, як фарисей. Бо він весь час був ніби то правильним, ніби то був поряд з батьком. Але він не розумів батьківського серця, що отець радо сприймає блудного сина, який до нього повертається. Це було неприйнятно і для фарисея, і для старшого сина.

Слава Богу, що наш Господь милосердний, добрий, мудрий, відкритий для кожної людини, хоче подарувати їй спасіння. Що наша самооцінка базується не на тому, які ми є прекрасні, а на тому, як Бог дивиться на кожного з нас, на Його велику жертву та безмежну любов.