Прощення: міфи чи реальність
Як вибратися на свободу від токсичних кайданів? Міфи та реальність. Про це йшлось в «Програмі YOU» психолога Юлії Юр'євої.
Всі емоції діляться на дві групи: емоції, які допомагають нам, та токсичні емоції. Образи належать до токсичних емоцій, які приносять руйнування саме вам, а не тій людині, яка вас образила. Мудреці так кажуть: «Образитися – це значить випити отрути, і думати, що при цьому отруїться інша людина».
Чому важливо позбутися образи? В першу чергу, заради самого себе. Адже перебуваючи в образі, ви витрачаєте на це багато своїх сил, часу та енергії. Ви ніби перебуваєте у в'язниці, прикуті наручниками до свого кривдника. Тільки в цій гіпотетичній в'язниці він покараний, тому щось зробив проти вас, а ви – бо не хочете його прощати.
Як показує практика, прощення – це християнська чеснота, про яку легко говорити, але так важко виконувати. У багатьох фраза: «Ти повинен пробачити», викликає різні емоції: досаду, гнів, розчарування. Що робити в цьому випадку? Найголовніше не залишатися в цьому стані: самому або за допомогою психолога попрощатися з минулим, розібратися з міфами й знайти істину та вийти на свободу.
Міф № 1. Людина не заслуговує мого прощення. Якщо я її прощу, буде вважатися, що нібито вона мені нічого не зробила й то зло, яке вона мені заподіяла, знеціниться. Істина: її вчинок не знецінилися, ви будете його пам'ятати, але він перестане викликати у вас хворобливі відчуття. Не важливо заслуговує людина прощення чи ні. Ви це робите заради себе.
Міф № 2. Прощення - це слабкість. Істина: щоб вибратися з болота непрощення, потрібні сили, мужність та зрілість.
Міф № 3. Людину можна пробачити, після того, як вона попросить прощення. Істина: людина може й не попросити прощення. І що вам тепер з цим жити далі? Ні. Ви – господар свого життя, і вам не потрібен чиєсь дозвіл.
Міф № 4. Треба дочекатися, коли стихнуть емоції. Істина: образи входять в групу емоцій, які самі по собі не розсмоктуються.
Міф № 5. Прощення – це разова справа. Істина: не завжди, адже образа – це невисловлений гнів. Якщо придушити емоції, гнів, скоро ви почнете засуджувати себе, і буде складніше з цим розібратися. Важливо приділити цьому увагу, звернутися за допомогою до психотерапевта чи пастора, та залікувати рану, яка кровоточить. Після того, як ви відчуєте, що рана не болить, можна займатися тим, щоб пробачити кривдникові. Наші емоції нам дано, щоб ми розуміли, що відбувається та вчасно про себе подбали.
Міф № 6. Прощення означає миттєве припинення болю. Істина: не завжди. Цей процес може затягнутися в часі. Але однозначно ви будете з кожним разом відчувати себе краще та краще.
На завершення програми психолог зробив висновок, що головним прикладом прощення є Сам Бог. Він вже пробачив нам, і нам залишилося лише прийняти Його прощення у своєму житті. Після цього ми можемо навчатися прощати самих себе, і вже тоді у нас з'являться сили прощати інших людей.