Прощати чи ні?

Прощення чи ненависть: що обрати аби не зашкодити самому собі? Чому скрізь говорять, що прощення – це вибір? Чи можливо пробачити, коли емоції зашкалюють? Про це йде мова  в програмі «Біблійний погляд» з гостем – Віктором Танцюрою, пастором церкви.

Також цей ефір можна подивитися за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=tApq_eEsXqQ

Яка користь від прощення? Чому не потрібно залишитися з образою? Це дуже важливі питання, але перш ніж, ми детально розберемо тему «Прощення», потрібно згідно зі Словом Божим розділити це питання на дві категорії.

Категорія № 1. Коли вас образили особисто або зробили якусь неприємність.

Це може бути ваш сусід, родич, колега на роботі чи ще хтось. Можливо ця людина заподіяла вам якусь неприємність: обманула, скривдила, вкрала, сказала неправду чи інше. В такому випадку, Бог каже, що ви маєте прощати. Чому? Тому що Господь вас спростив. Ми маємо вибачити такій людині та не мститися їй, навіть якщо вона не просить у вас прощення. Бо злість, гіркота, образа буде руйнувати вас всередині. Тому найкраще – віддати цю ситуацію та образу в Божі руки. В Слові Божому написано: «Мені помста належить. Я відплачу».

Категорія № 2. Коли вашим рідним чи вашій країні роблять зло – те, що ми якраз бачимо та переживаємо сьогодні. Це вже інша категорія.

Це може бути злочинець, який напав на вашу сім’ю і погрожує або, як зараз, в країні йде війна і країна-агресор вбиває ваших дітей, рідних, близьких та друзів, то Біблія в цьому випадку говорить, що ми маємо захищати своїх рідних, дітей, свою Батьківщину та зупинити це зло. Тут не працює принцип: нас вбивають, а ми прощаємо. Ні. Ми повинні захищатися та згідно зі Словом Божим: «карати це зло», що якраз роблять наші воїни, які тримають зброю в руках.

Тому дуже важливо, щоб ми розрізняли оці категорії – особисті кривди й те, що стосується нашої країни. Коли йде мова про те, щоб простити щось особисте, сам Ісус Христос і Його послідовники казали, що потрібно прощати.

Що робити, якщо зашкалюють емоції і ми ненавидимо кривдника?

Ісус Христос розповів таку притчу, що був один боржник - винний величезні гроші, яких у нього ніколи не було. Господар вирішив покарати його та кинути у в’язницю його та сім’ю, але той боржник так благав о прощенні, що господар вирішив його пробачити, відпустити та простити весь борг. Коли цей боржник вийшов, він побачив свого знайомого, який йому був винен зовсім не великі кошти. Він підійшов до нього та почав вимагати повернути борг. Та людина почала благати, що зараз у неї не має, але вона поверне. Але колишній боржник не захотів прощати своєму боржнику і віддав його у в’язницю за цей борг. Коли про це дізнався господар, він йому каже: «Як же ти міг так вчинити? Я ж тобі простив такий великий борг, чи не мав би й ти простити своєму боржнику? Але за те, що ти не простив, мої слуги покарають тебе». 

Таким чином, Ісус Христос говорить: «Я прощаю вам набагато більше». Це і є наш перший мотив для прощення – тому, що Господь нам простив більше. Біблія нам говорить, що ми за свої гріхи заслуговуємо вічного покарання в пеклі. Бо написано, що ніщо нечисте не ввійде до Царства Небесного. Тобто у нас не було шансів туди потрапити, тому що ми всі – грішні люди. Але Ісус, простивши нам неймовірне великий борг – всі наші гріхи, говорить нам: «І ви пробачте своїм ближнім мізерну суму, заради того, що Я вам простив».

Можливо ми розуміємо, що потрібно простити, але нас переповнюють емоції. Що робити?

Прощення – це рішення. Ми не є рабами своїх почуттів та емоцій. Бог дав нам владу приймати це рішення, тому Він дає сили цим користуватися. Якщо не виходить, потрібно просити у Бога допомоги. Він дає сили та спроможність правильно поступити та не дати оцім негативним почуттям виплеснутися. А ці почуття, емоції Ісус теж може згладити, коли ми звертаємося до Нього і кажемо, що хочемо виповнити Його волю та простити.

В кінці програми гість дав усім слухачам, які страждають від ненависті, пораду, частіше звертатися до Псалмів Давида. Бо в них часто цар звертається до Бога і розповідає про свої образи. Він виливає свої почуття Господу, просить у Нього допомоги, щоб Він розібрався з його кривдниками, але сам він цього не робить.