Повістка прийшла! Що робити дружині?

Чоловік пішов на фронт, а його рідні хоч і знаходяться у безпеці, але весь час перебувають на «нервах». Вони практично живуть від дзвінка до дзвінка, від новини до новини. Як з цим бути? Якою може бути самодопомога? Про це й про інші важливі речі поговоримо у  програмі «Психологічні посиденьки» з Іриною Нестеренко, кризовим психологом, травмотерапевтом та психологом лінії психологічної та духовної підтримки «Dovira».

Вже більше року в Україні йде війна. Багато чоловіків або вже воюють, або знаходяться в очікуванні, що їх скоро можуть призвати. Ці переживання, напруга, страх, криза дуже позначається на всієї родини, а особливо на жінках – матерях, дружинах, сестрах, доньках – бо вони більш емоціональні реагують на ці хвилювання. Щоб витримати всі ці навантаження, потрібно вміти надавати собі допомогу. 

Що робити, коли прийшла повістка?

Не стримувати свої емоції – плакати, ридати, виговоритися, шукати підтримки перш за все з чоловіком. Поки ви разом, правильно використовувати цей час.

• Бережіть миті, коли ви разом.
• Живіть одним днем.
• Надавайте один одному максимальну підтримку.
• Звертайтеся до психолога, на приклад, телефонувати на «Лінію довіри».

Що робити, коли він на передовій або навчається?

Звісно, що дуже хочеться, якомога більше телефонувати та постійно бути на зв’язку, але у військового не завжди є можливість відповісти на дзвінок. Для рідних кожна така затримка – це невимовний біль, коли у них від хвилювання серце розривається навпіл. Звісно, що військовим людям важко по-своєму, а тим хто на них чекає по-своєму.

Як жінкам допомогти собі?

Зазвичай у таких жінок вже виплакані всі сльози, тому їм дуже необхідна допомога рідних та знайомих. Потрібно щось робити та приносити якісь зміст у те, що відбувається: плести сітки, робити свічки, в’язати носочки, займатися волонтерством. Залученість має бути глибокою, щоб не закопувати себе у переживаннях. По можливості зайнятися корисними речами – пройти курси по самообороні або надання першої медичної допомоги, отримати водійські права, вчити мову, займатися спортом. Підтримувати себе, своїх ближніх та власний ресурс.  Продовжувати жити, вірити та молитися. Тримати свій емоційний стан під контролем. Для цього потрібно дбати про себе протягом всього часу та не доводити себе до якоїсь крайньої точки. Звертати увагу на перші дзвіночки, помічати:

• порушення сну;
• порушення харчування – заїдання або навпаки - відмову від їжі;
• емоційні перепади настрою.

Якщо вже жінка довела себе до крайньої точки, то потрібно терміново бити у всі набати та звертатися за допомогою до психолога.