Порівнювати незрівнянне

Чому люди ставлять собі питання: «А що скажуть інші», перед тим, як одягнути якусь річ, змінити зачіску або піти з роботи, яка не приносить задоволення? Чи можна сформувати своє мислення так, щоб не залежати від думки людей навколо? Та чому ми намагаємося подобатися навколишнім та як прийняти думку про те, що «догодити всім» просто нереально? Про це йшлося у програмі «Формула сім’ї», ведучого – Олексія Травникова, гостею була психолог Анна Ямненко.

Протягом багатьох десятиліть люди в нашій країні росли та були сформовані в системі, де громадська думка була важливіше, ніж їх власна. Де очікування інших людей від людини формувало її самооцінку. Таким чином, люди звикли робити лише те, що від них очікують інші та зовсім не розуміють, чого ж вони насправді хочуть від свого життя.

У психології це називається: «Застрягти на дитячій стадії розвитку». Адже погодьтеся для дитини це природне повністю копіювати своїх батьків та хотіти бути схожим на інших людей. Але так само природно, коли слідом за цією стадією наступає інша – підліткова.

У цій стадії людина поводиться як завгодно, але тільки не так, як від неї очікують навколишні люди. Коли її життя йде по антисценарію. Чи погано це? Зовсім навпаки – добре. Ця болюча операція необхідна, щоб відірватися від думки інших людей та сформувати власну думку. Це необхідна частина формування особистості.

За логікою речей за цієї стадії повинна йти вже стадія дорослої людини, але, на жаль, багато людей застрягають або в дитячому віці – коли, вона всім зручна, або в підлітковому віці – коли всім незручна.

Як зрозуміти, що ти застряг на якійсь стадії розвитку? Першим гарним індикатором є задоволення від свого життя. Треба чесно собі зізнатися, чи задоволений я своїм життям. Другий індикатор – це внутрішній біль. Чим нам всередині болючіше, тим більше ми відчуваємо дискомфорт, тим далі ми від самого себе.

Чи можна в дорослому віці пройти всі стадії розвитку та навчитися бути незалежним від чужої думки? Так, але потрібно, по-перше, мінімізувати зовнішній негативний вплив і, по-друге, навчитися орієнтуватися на себе.

Можна це робити в сім'ї, за умови, що є гідний приклад – людина, яка при складанні про щось думки орієнтується на себе. Або ж в групі однодумців, адже разом «дорослішати» буде веселіше, швидше та ефективніше.

Також потрібно навчитися орієнтуватися на себе. Для цього приділіть особливу увагу своїм почуттям та інтуїції. Коли ми приймаємо якесь рішення всередині нас повинен бути мир та злагода. Адже якщо ми щось робимо, а всередині нема згоди, то ми зраджуємо себе. Треба налагодити зв’язок між поступками та емоціями. Коли зв'язок налагоджено, то все добре. А цей зв'язок налагоджується наступним чином, чим більший ми само пізнаємо себе, тим більше починає розуміти себе та свої справжні бажання, тим зв'язок між серцем та мізками сильніше.

Наостанок, психолог побажала усім бути «дорослими» людьми, які живуть в гармонії з самим собою та світом. Адже по-справжньому дорослими людьми не можна маніпулювати. Вони фільтрують думку про себе інших людей та мають вплив на суспільство.