Почути Бога

Як ви думаєте чи можливо побачити невидиме? Ми не бачимо вітру, але бачимо його силу і вплив на дерева і на себе. Ми не бачимо струму в розетках, але користуємося електричними приладами завдяки йому, ми не бачимо нашого серця, але знаємо що воно є і чуємо як воно б'ється, завдяки йому ми живі. Ми не бачимо нашого мозку, але знаємо що він у нас є, бо ми можемо функціонувати і мислити. Якщо ми чогось не бачимо - це ще не означає, що його немає!

Чи можемо ми почути Бога, якого не бачимо? Там можемо. Не своїми фізичними очима, але душею і розумом. Через роздуми про твориво ми можемо побачити Бога і через аналіз Божих дій в нашому житті ми можемо зрозуміти Його і почути. 

Ісус говорив до різних людей по-різному: до фарисеїв і законників Він говорив дуже жорстко, а до самарянки тихо і спокійно. До кожного Бог говорить по-особливому, щоб ми могли Його почути. 

Ми часто чуємо як люди кажуть: “Та, Бог нас не чує, Йому не до нас. Це Богом забута країна.” Можливо проблема не в тому, що Бог не говорить до нас, а в тому, що ми не вміємо Його чути? Не тому що Він забув Україну, а тому що ми Його забули?

Нам іноді хочеться, щоб Бог проговорив до нас надприродним чином, наче грім із неба. Бог же великий і всемогутній, значить Він так і має говорити - ми собі так думаємо. Але Бог промовляє не бурею чи сильним громом, але тихим віянням вітерця, до нашої душі.

Він говорить до наших сердець через Біблію, через інших людей, через обставини у житті, через Духа Святого.

Найчастіше молоді люди цікавляться волею Божою саме тоді,  коли хочуть одружитися. Тоді стикаються з питаннями: А як Бог говорить? Як Його почути?

Одна дівчина була дуже закохана в хлопця і все йшло до весілля, вона вже чекала коли він їй освідчиться. Але усі її відговорювали, тому що він старший на 13 років і має деякі хвороби в тілі. “А я його люблю і все. Я хотіла почути голос Бога, що Він скаже на цей шлюб, бути йому чи не бути.” - розповідала вона. “Я палко молилася у своїй кімнаті. Звісно, я не почула, зрозумілий вухом, голос з неба і не побачила написів на стіні, як колись цар Вавилонський Валтасар. Але на мене прийшло незвичайне заспокоєння і в душі я зрозуміла, яким шляхом далі рухатися, і що все буде добре. Я молилася декілька разів і відповідь була так ж.

Вона почула Бога і отримала Його благословіння на шлюб. Тепер вона каже, що не знає більшого щастя як бути заміжньою за цим чоловіком. У них тепер прекрасні діти і чудова сім’я. 

Перед своїм одруженням, я  також не очікував грому з неба чи особливого пророцтва. Але я просив Бога, якщо це воля Твоя, то дай нам це відчути, посприяй нашим відносинам і всім обставинам, щоб все йшло гладко і все получилося. Бог тоді дав мені мир і впевненість у серці, що я рухаюся правильним шляхом. І тепер у мене неймовірна дружина і веселий синуля. Бог мене чудесно благословив. 

Одна жінка дуже плакала на своє день народження, яке було 27 грудня. 

Вона аналізувала своє життя, скільки вона допустила помилок і  “наломала дров”. І кричала до Бога: “мені вже 37 років, а життя не склалося”. 

І тоді вона вирішила відкрити Біблію, щоб почути, що Бог хоче їй відповісти. Вона відкриває і читає там, де попадає палець - це 2 Царів 25:27-30

27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення. 28 І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні. 29 І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя. 30 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.

Ви уявляєте, яка була Божа відповідь!? Ті ж самі числа: 37 років і 27 грудня, Бог виводить юдейського царя із неволі. Цим самим Він каже до цієї жінки: “Ти у рабстві гріха і Я тебе виведу із цієї в'язниці сьогодні.” І так само як тоді того царя було поставлено на троні, дано нову одежу і нову їжу, так само Бог зробив для неї, поставив її у небесних місцях і дав нову одежу.

Ось як чудесно Бог відповів їй і я вірю, що так само Бог може відповідати і нам.