Життя переможе смерть, а Світло — темряву

Зворотний бік гніву

Яка природа гніву? Гніватися – це добре чи погано? Як гніватися, щоби не згрішити? Про це йшлося у програмі «Біблійний погляд» з ведучим Антоном Колгановим.
                         
Гнів - це одна з базових потреб та емоцій людини, без якої людина була б просто роботом. У словнику написано, що гнів – це сильний, збуджений стан духу проти ближнього, сильне почуття обурення. Згідно з біблійним поглядом, гнів був створений, щоб у людини була здорова, правильна реакція, що спонукає її боротися з несправедливістю.

Бог також відчуває та висловлює праведний гнів. Він гнівається на гріх, ідолопоклонство та гординю. Найкраще цю думку висловив ап. Павло в Рим.1:18 «Бо відкривається гнів Божий з неба на всяку безбожність і неправду людей, що пригнічують правду неправдою». Бог гнівається не на людей, а на безбожність та неправду людей.

Але якщо у святого Бога є лише праведний гнів, то у людини може бути як праведний, так і неправедний гнів. Адже з одного боку ми створені за образом і подобою Божою, а з іншого – гріх, який увійшов у наше життя, спотворив нашу природу. Тому людині потрібно вчитися розбиратися та аналізувати свій гнів – праведний він чи ні.

Праведний гнів — це коли, я можу правильно відреагувати. Реакцій на гнів може бути більше ніж 50 та їх можна поділити на три групи:

Перша – це образа. Мене не зрозуміли, не почули, зі мною не порахувалися і т. д. Це питання очікувань та реальності, чим більше у мене очікувань, тим більше розрив очікувань від чого прикро.

Друга – це напад. Є люди, які вважають, що найкращий захист – це напад. Вони внутрішньо переконані, що гнів необхідний. Такі люди вибухають, лаються і таке інше.

Це не правильно. Так ми можемо бути чимось незадоволеними, і це нормально. Ми живемо у суспільстві. Але треба вміти правильно зганяти свій гнів, щоб потім ніхто не постраждав.

Третя – придушення. Є люди – скарбнички, які пригнічують гнів, вважаючи, що це погано. Такі люди підсвідомо бояться ударів долі, відплати. Це теж погано, адже рано чи пізно пригнічений гнів вилізе назовні у вигляді хвороби чи навіть раку. Психологи зараз це називають психосоматичними явищами.

Також є люди, які поводяться як вулкани. Це вже частина їхнього характеру. Про них Соломон говорить: «людина гнівлива, вона заводить сварку і запальна багато грішить». Від таких людей краще тримаються на відстані. А нам важливо розуміти, що таке благочестиве вираження праведного гніву та прагнути змінити неправильну ситуацію.

5 принципів праведного гніву:

1. Усвідомити, що я гніваюсь, і взяти на себе відповідальність за свій гнів. Якщо ви людина - «скарбничка», то визнайте, що гніватися це нормально. Особливо коли з вами не справедливо вчинили.

2. Відстежити, які емоції ховаються за гнівом: образа чи ненависть і назвати емоції своїми іменами.

3. Зрозуміти, хто чи що викликає ці емоції.

4. Обміркувати цю ситуацію та поговорити з людиною, але не звинувачуючи її, а показуючи суть проблеми.

5. Відпустити ситуацію. Адже логічно, що після того, як я все усвідомив, обдумав, прийняв рішення та поговорив з людиною без агресії та тиску, я відпускаю цю ситуацію.

Наприкінці програми ведучий зробив висновок, що в питанні гніву потрібно брати приклад з Господа Бога – вміти відокремлювати людину від її вчинків, тоді ми намагатимемося не гніватись, а якщо і гніватимемося, то тільки справедливо.

 

 

 

 

 

 

Зворотний бік гніву

Не більше одного разу на тиждень ми повідомляємо про наші новини, кращі етери, події. Приєднуйся!

Оставить комментарий