Життя переможе смерть, а Світло — темряву

Обіцянки

В Екклезіясті 5:5 (4) написано: «Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!» Начебто все так просто, але чому ж так важко це зробити? Про це йшлося у програмі «Погляд на вічне» з ведучою Надією Куриленко та гостем – ігуменом Діонісієм, священником православної церкви України.

Обіцянки – це запорука нормальних взаємовідносин, без яких дуже важко обійтися. Тому не дивно, що їх існує дуже багато. Їх, навіть, можна розділити на певні групи: 

  • Обіцянки, які людина дає Богу, 
  • Обіцянки, які дає сама собі, 
  • Обіцянки, які дає своєму ближньому, 
  • Обіцянки, які дає державі або народу (військова присяга,  присяга президента тощо),

Більшість людей починають давати обіцянки ще в дитинстві. Зазвичай вони щось обіцяють своїм батькам: добре вчитися, слухатися та інше. Часто так буває, що діти не виконують те, що пообіцяли. Але з них не такий великий попит, як з дорослих. Бо вони тільки вчаться домовлятися, брати за себе відповідальність, аналізувати ситуацію та свої сили. 

А ось, коли людина дорослішає, то починає вже серйозніше до цього ставитися,  розсудливіше. Вона розуміє, що: 

  1. Якщо пообіцяла, то слід виконувати. 
  2. Перед обіцянкою, треба добре все обдумати: чи зможеш ти виконати обіцяне. 
  3. Є різні по значенню обіцянки. Найсерйозніші ті, які ми даємо Богу та народу. 

Що робити, якщо людина на смертному одрі хоче взяти обіцянку з людини, яка залишається жити – обіцяти чи ні? Людині треба враховувати деякі моменти. По-перше, чи людина на смертному одрі при свідомості. По-друге, може вона хоче помститися та егоїстично себе поводить. На приклад, каже: «Поклянися, що більше ні на кому не одружишся та ін.). По-третє, може у людини вже стареча деменція та маразм. В таких випадках за краще нічого не обіцяти цій людині та прямо сказати: «Ні, я не дотримуюсь обіцянки, тому ніщо обіцяти не буду». 

Як правильно давати обіцянку, щоб не загнати себе у глухий кут? 

  • Треба бути обережними зі словами клятв, обіцянок, обітниць, уникати слів «ніколи» або «завжди». 
  • Не слід давати обіцянки у пориві емоцій чи під пресом якихось життєвих обставин, необдумано чи від страху. Бо тоді ми самі заганяємо себе у кут своїх слів і стаємо не вільними. 

В кінці програми гість зробив наступний висновок, що коли прийшов Христос, Він розв’язав людям руки. Він сказав: «Ви пам’ятаєте, що сказано у древніх, якщо ти поклявся – виконуй або не клянися зовсім. А Я вам кажу, краще кажіть так-так або ні-ні. І це буде ваше слово». Бо якщо ви сказали та не дотрималися, то не так страшно, як те, коли ви дали обіцянку. Насправді ж ми не можемо клястися чи обіцяти щось, бо власне в нашій владі не має нічого. І хоч християн - це та людина, яка мусять твердо тримати своє слово, жити в чесноті, але і він не повинен заганяти себе в рабства до своїх обітниць. Бо таке буває, що ти вже передумав та хочеш забрати свої слова, але не можеш, і від цього страждаєш. Господь не хоче наших страждань. Він нас від них звільнив, сказавши, не клянитесь, а краще кажіть: «Так-так або ні-ні».

Обіцянки

Не більше одного разу на тиждень ми повідомляємо про наші новини, кращі етери, події. Приєднуйся!

Оставить комментарий