Нічні обстріли: «ППО» для нервової системи

Яким способом проявляються на людині наслідки нічних обстрілів? Яким повинна бути програма відновлення після подібного? Які деструктивні дії людина може здійснювати, завдаючи шкоди собі та оточенню? Як можна підготувати себе до таких небезпечних днів? Про це та інше говорили в програмі «Психологічні посиденьки» з кризовим психологом Іриною Нестеренко. Цей ефір ви можете подивитися за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=luDU8Zozf6I

 

Ми всі на собі вже неодноразово відчули, що війна – це напад не лише на наш зовнішній, а й ще на внутрішній стан. Люди скаржаться, що на них негативно впливають гучні звуки. Особливо це важко переносити вночі, коли наша психіка перезавантажується, а нервова система відпочиває. Саме в цей момент починають летіти більшість ворожих ракет, які,  дякуючи Богу, наше ППО майже все збиває. Але ці жахливі звуки порушують наш сон, а відчуття страху і небезпеки запускає в організмі захисні програми:

• Підвищується рівень гормонів стресу – адреналін та кортизон.
• З’являється тривога, паніка і страх.
• Виникають емоційні та тілесні реакції.

Це нормальна реакція нашої психіки. Так повинно бути, поки наша країна знаходиться у стані війни, щоб ми під час гучних звуків лякалися та мобілізувалися, щоб запускалися певні захисні реакції, які нам допомагають уникати небезпечних ситуацій. Звісно, коли ми дізнаємося, що всі цілі знешкодженні, ми видихаємо, але мало хто може після цього заснути. І відповідно на наступний день, можуть бути певні наслідки: роздратованість, виснаження, звісно вдячність Богу, що прокинулися, і злість. Але тоді постає питання: «Що потрібно робити, щоб не залишитися сам на сам з цією злістю всередині? Як від неї правильно позбутися?»

Варіант № 1: Можна вилити її на свою родину, колег по роботі, друзів, незнайомих українців, які ні в чому невинні. І на жаль, саме такий спосіб обирає більшість людей. Замість того, щоб після пережитого, підтримати один одного, вони ще й сваряться. Добре, якщо після всього, вони одразу знайдуть порозуміння, але бувають випадки, коли люди ще тиждень один на одного дуються.

Чим замінити це варіант? Усвідомити та вчасно відреагувати: перепросити, заспокоїтися, дати собі певні установи, якщо є можливість - дати собі паузу в роботі, підтримати один одного, виговоритися, сказати добре слово. І таким чином, берегти своє психічне здоров’я і свого оточення. 

Варіант № 2: Звернутися до деструктивних методів: вживання алкоголю та заїданню стресів. Але ці методи небезпечні. Бо алкоголь змінює стан свідомості, і людина може не так критично мислити, як потрібно. А їжа по ночах призведе до порушень у роботі організму.

Чим замінити це варіант? Попити водички, зробити дихальні вправи та вправи заземлення: поговорити з собою, впевнитися, що ви у безпеці, відчути де ви є, розпізнати звуки та предмети та заспокоїти себе.

Варіант № 3: Лаятися та виплескувати на ворожу країну нецензурну лексику. Але це теж не найкращий варіант, тому що ця лексика має руські корні. Тобто це буде дивно звучати, коли люди використовують слова, які придумала країна-агресор.

Чим замінити це варіант? Не використовувати руський мат, а замінити його на українські слова. Більше внести у своє життя гумору, навіть якщо він чорний. Це така форма захисту, яка дуже допомагає справлятися зі стресом.

Варіант № 4: У кожної людини є своя програма відновлення. Тому найкращий спосіб – це спосіб, який працює саме у вашому житті. Добре, якщо ви заздалегідь про це подумаєте, і будете використовувати ним, як паличкою-виручалочкою, щоб якнайшвидше відновитись.

Чим замінити це варіант? Цей варіант найкращий і його не потрібно нічим замінювати.

Кожному з нас потрібно вміти стабілізуватися. Як це зробити?

Багато людей відчувають своє безсилля, бо вони не можуть контролювати те, що відбувається. Але є те, на що ми можемо все ж таки впливати:

• Дбати про свою безпеку та своєї родини. Дотримуватися правил двох стін. Якщо потрібно спуститися у викриття або переїхати у більш безпечне місце.
• Мати приготовлену тривожну валізу, в якій заздалегідь лежить одяг, документи, речі першої потреби, ліки та інше.
• Мати для себе програму відновлення: дбати про себе, бути уважним, розуміти, що вам допомагає. Після гучного підйому, щоб хоч якось заснути – зробити дихальні техніки, м’язову релаксацію та заземлення.

Потрібно пам’ятати! Гостро-стресова реакція може продовжувати від кількох тижнів до місяця. У цей період людина може гостро реагувати на звуки, мати гіперзбудливість, порушення сну та концентрації уваги, може відчувати емоційне оніміння чи збудження. У такі моменти, потерпіли можуть допомагати собі самостійно в екологічний спосіб. Після зазначеного періоду, всі симптоми проходять самі собою. Але якщо симптоми продовжуються понад місяць, і людина наче вона знову опиняється і переживає ті ж самі тілесні та образні відчуття, то це вже свідчить про те, що їй терміново потрібна допомога фахівця.