Ненасильницьке спілкування

Що таке ненасильницьке спілкування? Чи можливо його застосовувати у спілкуванні між подружжям? Про це йшлося у програмі «Формула сім'ї» з ведучим Олексієм Травниковим та гостем – Надією Ширий, психологинею, психотерапевтинею.

Поняття «Ненасильницьке спілкування» на тернах інтернету з’явилося досить недавно. Його почали використовувати лише пару років тому, хоча само поняття існує вже давно. Засновником такого методу спілкування вважається Маршал Розенберг. Також він є автором книги про ненасильницьке спілкування.

Психолог вважає, що спілкування також може бути формою насилля, якщо ми критикуємо іншу людину, знецінюємо її, звинувачуємо або вішаємо на неї якісь ярлики. Ось приклади такого насильницького спілкування, коли чоловік дружині каже: «Ти ніколи не зважаєш на мою думку. Ти не цінуєш мою думку. Ти така вперта, як твоя мати». Зголосіться, з такими звинувачення дуже часто стикаються подружні пари.

До чого приводить такі фрази? Чи вони приводять до порозуміння? Ні, після таких фраз людина стає пригніченою. Що відчуваю людина, коли це чує: чоловік чи дружина? Їй дуже неприємно. Що хочеться в таких випадках зробити? Хочеться образитися, виправдовуватися, відсторонитися або замовчуватися. І як результат – розкол, розчарування, образа і брак гарних взаємин. Тому це і називається насильницьке спілкування.

На приклад, є ситуація – чоловік вже довгий час (місяць) кожен день більше на 3 години сидить та працює за компом. Як дружині сказати про це чоловікові, використовуючи ненасильницьке спілкування?

Ненасильницьке спілкування має 4 складових: 

1. Спостереження. Це те, що я бачу стосовно тільки тої ситуації, що порушує дискомфорт. На приклад, дружина може сказати: «Я спостерігаю, що ти (чоловік) вже декілька днів сидиш в інтернеті більше ніж завжди». 
2. Висловлювання емоцій. Дуже важливо висловити ті емоції, які ми відчуваємо з приводу ситуації, яку ми бачимо. На приклад: «Я чуюся розчарованою, засмученою. Я гніваюся з того що ти...».
3. Висловлення потреб. Потреб стосовно ситуації, що склалася. Наприклад: «Я маю потребу у спілкуванні, щоб разом провести час, або потребу у допомозі по дому».
4. Прохання. Конкретне прохання. На приклад: «Ти не міг би приділяти мені 30 хвилин, щоб ми побули лише у двох і поспілкувалися про минулий день». 

Ненасильницьке спілкування вчить нас бути справжніми, а не пригнічувати себе, емоції або почуття. Коли ми використовуємо саме такий спосіб – це великий шанс збудовувати один одного, дійти до взаєморозуміння та налагодити стосунки. 

Також важливо пам’ятати, що коли ми почнемо поважати себе та почувати себе гідними висловлювати емоції, говорити про свої потреби та прохання, ми зрозуміємо потреби інших людей. Коли ми полюбимо себе такими, якими ми є вже зараз. Коли приймемо себе, ми зможемо прийняти інших людей з їх потребами та бажаннями.  

В кінці передачі гість підбив підсумок, що принцип ненасильницького спілкування працює і повинен застосовуватися не тільки між подружжям та з дітьми, а й на роботі, в дипломатії, скрізь.