Любов – це щось більше ніж ти собі уявляєш!

Група дослідників зробили опитування дітей віком від 4 до 8 років з одним запитанням: «Що означає любов?», і відповіді здивували усіх організаторів цього заходу.

  • Якщо тебе хтось любить, то він по-особливому вимовляє твоє ім’я. І ти знаєш що твоє ім’я є в безпеці. Біллі 4р.
  • Любов – це, коли ти йдеш кудись поїсти і віддаєш комусь велику частину своєї жареної картоплі, не заставляючи його давати тобі щось взамін. Крісі 6р.
  • Любов – це те, що змушує тебе посміхатися, навіть тоді, коли ти втомився. Террі 4р.
  • Любов – це, коли ти говориш хлопчику, що тобі подобається його футболка, і він потім носить її кожен день. Ноель 7р.

В Біблії написано: «Будьте як діти…», тому що вони приймають любов і самі люблять щиро і по-справжньому. Це вже для нас (дорослих) любити потрібно за щось, а не просто так. Ось поширена побудова зізнання: «Я люблю тебе за те, що ти: піклуєшся про мене, даруєш мені багато подарунків і тепла, на все готова (-ий) заради мене, подарувала(-ав) мені свою любов» і т.д. і т.п. Все це опис не моєї любові до іншої людини, але тільки моєї любові до себе. Мені приємно бути з тобою, бо ти все це мені даєш. «Я люблю тебе не за те, хто ти, але за те, хто я біля тебе». Мене хвилюєш не скільки ти, скільки я сам, тому що я люблю себе і для мене головне, щоб було добре мені. Важливо те, ким я стаю, коли біля тебе знаходжусь (мій статус піднімається, на мене по-іншому дивляться…). Де вигода і розрахунок, там немає і тіні справжньої любові.  Тому і з’явилось таке поняття як «справжня любов», бо для отримання користі необхідно «грати в любов», або вдавати закоханих чи бути як актори у фільмах. А коли зменшується задоволення від отримуваної вигоди, тоді і знімаються «маски любові» і потім лунає популярна фраза: «не зійшлися характерами».

  • - Я люблю рибу.
  • - Якщо б ти любив рибу, ти б її не жарив і не їв, а відпустив у водоймище, де їй буде найкраще.

Справжня любов – це безкорисне і чисте ставлення до всіх людей і всього світу.

«Любов» - це іменник, бо відповідає на запитання: хто?що?, а коли ми говоримо про любов, то зразу виникає питання: кого? чого? як?, а коли Біблія говорить про любов, то Вона каже: що робить або не робить. Тому любов це, перш за все, дія, а не просто романтично змальовані емоції. В 1Кор. 13:4-7 написано, що любов «не заздрить, не надимається, не шукає тільки свого…», ці та всі інші тут визначення виключають таке поняття як «егоїзм» чи моє «я». Тому у справжній любові або любові,  яку дає нам Бог, немає гордості, користі чи вигоди, але є прагнення всієї душі жити для інших. Саме так і жив Ісус Христос!

Богу немає за що нас любити, тому що ми достойні або заслуговуємо тільки одного – смерті. Він любить нас не за те, хто ми є (я дуже добрий, нікого не вбив,..), а тому що Йому так хочеться. Ми не варті цього, а Він любить і все! Інша справа, що ми до цього звикаємо, і буває так, що не цінуємо і використовуємо.

Бог любить, тому що Він є любов (1Ів.4:8), а вона прагне реалізації, тобто любити на практиці. Слава Господу, що Його любов є не теоретичною, а практичною, бо ми живемо тільки по Його милості і благодаті. І якщо Він був би тільки теоретиком, як ми буваємо, то увесь світ давно б уже загинув. Тому і почали говорити покажи свою любов або доведи на ділі, бо слова були, а на практиці не проявлялися. «А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим.5:8). Неймовірна Його любов! Пожертвував Єдинородженого Сина заради багатогріховної людини. Ми не здатні на таке, але Любов - так!

Любов – це жертва без мотиву! Тобто прагнення душі віддати, а не забрати, не чекаючи нічого взамін. Бог не чекає нічого взамін, бо ми й так нічого не можемо Йому дати, крім наших гріхів.

Любов – це почуття серця і душі, які виражаються у взаємоповазі, довготерпінні, покорі, взаєморозумінні, милосерді, лагідності, доброті, жертовності… і гармонія цих понять, тому що «любов є союз досконалости» (Кол.3:12-14).

Усі ці визначення мають дещо спільне - вони характеризують моє ставлення до іншої людини, тобто моє відношення до неї. Бо ти покоряєшся тому, кого любиш; і ти жертвуєш всім собою заради того, кого любиш – чим  і виявляєш своє добре ставлення до цієї особи. Так само, люблячи себе, гроші, машину чи Бога ти висловлюєш своє ставлення до себе, когось чи чогось. Тому любов – це чисте і святе ставлення до людини з одним бажанням – зробити її щасливою!

Доброю буде не та жінка, яка після весілля чекає щастя, а та яка дарує його (це рівнозначно стосується і чоловіків).

Любов іде не туди, де їй буде добре, а туди, де комусь уже погано (Ів.3:16, Мв.9:12, Рим.5:8).

Ми використовуємо слово любов у різних ситуаціях, ось наприклад: «я люблю: гарну погоду, свою собаку, їхати на машині, математику, братика, маму, жінку, Бога». Слово те ж саме, але має різні площини. А у грецькій мові ці площини чи відтінки любові враховуються і тому у Новому Заповіті (Який написаний на грецькій мові)  є 5 слів, якими відображається любов: Агапе, Сторге, Філео, Ерос, Епіфімео (Епіфімео – неконтролююча пристрасть і використовується у Біблії тільки один раз).

Ерос – велике бажання задовольнити себе, і в сексуальному плані, і в усіх інших напрямках. Це зосередження на знаходженні задоволень своїх бажань. Це пристрасть, романтика чи насолода від того, що людина щось має чи отримує (тілесні, естетичні, сексуальні, емоційні відчуття). Ця любов є цілком емоційною і не може бути викликаною силою волі.

На жаль, для багатьох людей ця любов являється єдиною правильною і для них вже не існує Агапе та філео. Тому що інтернет, телебачення, радіо та преса – увесь світ переповнений рекламою та пропагуванням даної любові.

Філео – це любов, яка готова шукати щастя іншим, але для того, щоб отримати взаємність. Тоді як ерос не шукає добра іншим, але тільки свого збагачення.

Тільки взаємність зникає – філео зникає також. Це любов, яка шукає взаємності. На відміну від ерос – це не імпульсивна, не емоційна чи сліпа любов. Вона більш усвідомлена, але завжди обмежена бажанням отримати щось взаємно.

Сторге – це любов приналежності (прив’язаності, сімейно-родинного типу). Це любов батьків до дітей, Чоловік живучи з жінкою довгий час разом просто звикли один до одного, почуття в них були, але колись, а зараз просто прив’язаність.

Агапе – це жертвенна і безкорисна любов, яка залежить тільки від того, хто любить, незалежно від зовнішніх обставин.

Любов Агапе віддає і служить ближньому, вона народжується з глибокого рішення і посвячення любити людей, які цього не заслуговують.

У грецькій літературі використовується тільки ерос і немає Агапе. А в Новому Заповіті тільки Агапе і немає ерос. (25 разів Філео, і сотні Агапе)

Любіть одне одного усім серцем і всією душею, і всією силою, і нехай ніякий інтернет, ніякі пожадливості тіла та цінності світу цього  ніколи не розлучать вас!

 

Любов – це щось більше ніж ти собі уявляєш!

Не більше одного разу на тиждень ми повідомляємо про наші новини, кращі етери, події. Приєднуйся!

Оставить комментарий