Конфлікт поколінь

Одне з найцікавіших та найактуальніших питань усіх віків та народів - конфлікт поколінь. Чи існує він? Як поводити себе батькам, як відповідати дітям? Та як не втратити важливий зв'язок між поколіннями, відстоюючи «свою» правду? На ці та інші питання шукали біблійні відповіді разом з єпископом Миколою Савчуком та ведучим – Андрієм Копиловим, у програмі «Біблійний погляд». 

Конфлікт поколінь – це споконвічна проблема, яка виникає між людьми різного віку на підставі різних підходів до одних і тих же речей. Зазвичай молоді люди більш прогресивні, завзяті, а дорослі – більш консервативні та спокійні. Якщо у них виходить поєднувати свої відмінності та принади, виходить чудовий тандем та наступність поколінь, але якщо – ні, то це погано, як для одних, так і для інших. Як цього запобігти? Як правильно виховувати дитину, щоб конфліктів та непорозумінь між дорослими та ними у майбутньому було менше?  

Біблія каже цікаву річ: «Батьки, виховуйте своїх дітей, але при цьому застерігає – не дратуйте». Як це, виховувати та не дратувати? 

У багатьох людей засвоїлася наступна модель виховання. Виховувати – значить давати директиви, команди та вказівки. Але якщо подивитися на суть біблійного слова «виховання», то можна побачити, що це не тільки слова, а ще особистий приклад, добре ставлення, мудрий докір, зроблений в такій формі, щоб він мав якийсь сенс й наслідки, і тільки потім вказівки. Бо якщо ми залишаємо лише диктаторський підхід з боку дорослого до дитини, забуваючи про інші важливі речі, з яких має складатися система взаємовідносин, то по суті ми беремо одну дрібничку, зациклюємося на ній й тоді тільки дратуємо дитину, а не виховуємо. 

Як дорослий може дратувати дитину?

Якщо дорослий щось каже дитині, а сам так не робить, він дратує свою дитину. Це лицемірство викликає у молодої людини протест. 

Якщо розмовляє криком, то це дратує дитину, бо сказане спокійним тоном краще чується. 

Якщо не має послідовності у вихованні. 

Якщо дорослий б’є дитину, він цим її дратує. Так можна сказати, що в Біблії є такий вірш, але часто його просто виривають із контексту. І там треба розбиратися, що Бог мав на увазі. 

Який приклад дорослого потім позитивно позначиться на дитині у майбутньому?

А. Правильно, коли дорослий був неправий і потім перепросив перед дитиною за свої дії, слова або реакцію. Тоді син чи донька будуть розуміти цю модель, що просити вибачення нормально. Вони теж потім будуть так робити перед іншими та визнавати свої провини. 

Б. Ініціатива примирення повинна йти з боку дорослого з тієї причини, що дорослі колись були дітьми, а діти ще дорослими не були. Батьки можуть поспівчувати своїй дитині, коли їх син або донька поступили неправильно. Діти ж не можуть себе поставити на місце дорослого, вони навіть шансу такого не мають. Тому, коли трапляються конфлікти з дітьми, не треба чекати, що дитина прийде і попросить вибачення. Якщо ти - дорослий, треба йти першим.

В. Завжди треба керуватися любов’ю та мудрістю, а не своїм статусом дорослого. Бо якщо батьки будуть лише чекати з боку дитини шани та поваги, а самі не будуть любити її, то вони можуть й не дочекатися. Любов робить кроки назустріч і чекає результату.

Гість впевнений, що коли заходить мова про конфлікт поколінь, то це «скоріше за все люди просто не хочуть знаходити точки дотику, щоб знайти спільну мову з людьми не їхнього віку. Не важливо старші з молодшими або молодші зі старшими. Легше за все сказати, що ми - люди різних епох і не повинні один одного розуміти». 

В кінці програми єпископ додав, що навіть люди різного віку можуть стати найкращими друзями, незважаючи на їхні відмінності, якщо вони не будуть акцентувати на цьому увагу. Якщо вони будуть йти назустріч один одному та не будуть зациклюватися на тому, що їх віддаляє. Так, можливо між ними теж будуть періодично конфлікти, і у кожного буде свій відсоток правди. Але якщо вони будуть шукати миру, а не доказів своїй правоті, у них вийде зберегти відносини.