Комплекс (не) повноцінності

Кожна людина бореться з комплексами, які час від часу нагадують про себе. Чи можна повністю позбутися їх, а не просто ховати всередині? Про це йшлося у програмі «Духовні поради» з Сергієм Балаяном та гостем – Вірою Пацюк, пастором церкви «Перемога» в м. Ірпінь

У багатьох людей є чимало комплексів, які заважають їм жити повноцінним та щасливим життям. Хтось комплексує із-за своєї зовнішності, хтось із-за розумових здібностей, а для декого стає проблемою – внутрішні, душевні переживання та ставлення до навколишнього світу.

Навіть, коли людина здається з першого погляду відкритою, компанійською, «душею» компанії, у неї можуть бути комплекси. І, можливо, саме за цією маскою «веселуна», ховається дуже вразлива особистість, яка потребує стороннього прийняття та любові. А без цього вона почувається – не повноцінною.

Тоді виникають питання:

По-перше, який головний комплекс, що є майже у всіх людей? Відповідь: відсутність любові.

По-друге, чи можна взагалі позбутися комплексів? Відповідь: так, але для цього потрібно докладати багато зусиль.

Саме від браку любові люди такі закриті, закомплексовані, сором’язливі та носять маски, за якими ховають себе справжнього. Іноді приходиться довго йти до того, повноцінного життя, яке для нас запланував Господь Бог.

Зі Свого боку Господь хоче та може нам допомогти позбавитися всіх комплексів, а ось чи хоче цього сама людина? Що їй потрібно зробити, щоб зробити перші кроки на шляху до свободи?

1. Людина повинна перестати соромитися та визнати, що комплекси у неї існують.
2. Прийняти себе такою, який вона є. Це саме важке. Адже людям властиво удавати з себе іншу особистість, яку всі люблять та поважають. Тому так важко показати себе, справжнього.
3. Позбавитися відчуття провини. Це можливо лише з Богом, Який знімає з нас цей сором та тягар.
4. Пропрацьовувати з Богом всі комплекси, молитися та знаходити відповіді на свої запитання в Біблії.

Також, треба розрізняти джерело своїх проблем та комплексів. Звідки вони йдуть: від нашої душі чи духа? Бо наш дух – це наша совість, а наша душа – це наші почуття, емоції та думки. В залежності від джерела, є різні підходи. Але є те, що об’єднує розв’язання проблем. По-перше, треба пам’ятати, що з Богом все можливо. По-друге, треба приходити до Господа за допомогою. По-третє, зрозуміти, що проблема існує і вона вам заважає. По-четверте, сповідувати її перед Богом. По-п’яте, чекати на відповідь.

На останок, гість підбадьорив усіх словами, що Господь любить нас і хоче для кожного з нас щасливого та повноцінного життя.