Яким має бути наше відношення до бідних?

«Хто милостивий до бідного, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому»  (Приповісті 19:17). Хто належить до категорії бідних? Як до них правильно відноситься? Про це йшлося у передачі «Погляд на вічне» з Надією Куриленко та гостем – ігуменом Діонісієм, священником Православної Церкви України.

Бідність – це тема, яка ніколи не втратить своєї актуальності ні в минулих роках, ні в теперішніх, ні в майбутніх.  Чому? Тому що, як нам каже Біблія, за все відповідає срібло тобто гроші. З цією проблемою – зубожіння – стикається багато людей у певний час свого життя. 

Енциклопедія нам говорить, що бідність – це нестаток, нестача матеріальних благ для задоволення якихось свої потреб. Якщо дивитися у християнському контексті, то зубожіння, бідність – це нестача не тільки матеріальна, але й духовна. У Біблії понад 2000 віршів, в яких згадується слово «бідність». І це лише підкреслює важливість цього питання.

Яким категоріям людей треба допомагати?

1. Чужинцям. Людям, які прийшли з іншого краю, з іншої країни до нашого місця. Є багато різних обставин через які прибульці були вимушені взяти невеличкі пожитки та шукати нове місце для життя. Тому, поки ці люди не розмістяться на новому місці, вони потребують сторонньої допомоги та підтримки.
2. Вдові. За часів Старого та Нового Заповіту, й навіть ще 100 років тому, жінці, яка залишилася по смерті чоловіка одна, було дуже важко вижити. Зазвичай спадок передавався по чоловічій лінії, і тому вдова могла лишитися без своєї домівки та доходів. Добре, якщо у неї був син, який міг подбати про неї або брат чоловіка, який залишав її у своєму будинку. Але так було не у всіх вдовицях. Деякі були вимушені повертатися до своїх батьків. Такі жінки носили особливий жалобний одяг і вважалися за другорядну ланку. Біблія говорить, що до таких жінок у нас повинна бути особлива пошана, жалість. До них теж треба чинити справи милосердя.
3. Сироти. Цим словом ми називаємо людину, яка залишилася без батьків до 18 років або коли вона ще не стала на ноги. Дитина не може за себе сама подбати, і тому повністю залежить від інших людей або держави. Тому сиротам завжди приділялася особлива увага, і у сучасному християнстві також.

Звичайно, не завжди чужинець, вдова або сирота мають фінансову потребу. Бувають такі випадки, коли такі категорії людей мають статки. Але у них є інша бідність – це нестача уваги, любові, сімейних відносин. Вони теж є свого роду бідними, але у духовному плані. Тому до таких людей можна по-іншому проявляти любов: добрим словом, гостинністю, порадою або інше.

Загалом, багатство і бідність – не є 100% добром або злом. Головне, як ми їх використовуємо. Тому Господь нас вчить, перш за все шукати Царства Небесного, і тоді все це вам додається.

На останок гість зробив висновок, як вирватися з бідності: треба любити Бога і людей,  ділитися тим що маєш зі своїм ближнім і, звісно, не лінуватися та працювати. А ще нагадав обітницю Бога, що хто дбає про бідних, тому і Господь допоможе.