Хто піклується про сиріт та вдів – Бог чи я?

Як же багато сиріт, вдів, нужденних породжує безглуздя війни? Як я можу проявити піклування у несприятливих умовах… і чи маю я щось робити? Може це Божа справа? Про це йшлося у програмі «Погляд на вічне» з ведучою Надією Куриленко та гостем єпископом Отцем Савою. 

В Біблії є такий вірш, що «чиста і непорочна побожність перед Богом і Отцем є те, щоб піклуватися про сиріт і вдів в їхніх скорботах та берегти себе неоскверненим від світу» Якова 1:27. У той час, коли апостол Яків писав це Послання, люди добре розуміли зміст та значення цих слів. Бо тоді не було ніяких соціальних програм, виплат від держави. Тому жінка, або дитина, або хвора людина, залишившись без чоловіка, були приречені до голодної смерті. Тому так важливо було пам’ятати про ці верстви населення та усіляко допомагати їм.

Зараз сучасний світ диктує нам багато відмінностей. Так, в глобальному сенсі кожен з нас розуміє, хто такі сирота і вдова. Але при сучасних умовах, в яких перебуває наша держава, ми стикаємося з різними прикладами. Буває таке, що сім’ї розпадаються через політичні, релігійні та побутові розбіжності у поглядах. Жінки залишаються без підтримки чоловіків, діти - без підтримки своїх батьків, або навпаки – батьки без підтримки дітей. 

І таких людей також можна вважати умовними сиротами та вдовами, бо вони залишились сам на сам зі своїми проблемами. Тобто, цей статус набувається не тільки через фізичну втрату, а ще і моральну, емоційну та душевну. Коли вони стають чужими та покинутими. Коли чужі люди стають для них ріднішими, ніж свої.

Але буває й інша сторона медалі. Коли фактична вдова перебуває у стосунках з новим чоловіком або коли сироту усиновлюють інші люди. Тому перед тим, як для себе зробити висновок – чи відноситься людина до вразливої верстви населення, - треба подивитися на її фактичний стан. І не тільки на кошти та виплати, які отримує людина від держави або інших соціальних фондів, бо цього часто не буває достатньо. Особливо зараз.

Як ми можемо допомогти нужденним, якщо у самих пуста кишеня?

1. Приділити увагу, попіклуватися, виділити час.
2. Щось фізично допомогти.
3. Порадити, знайти місце або фонд, який виділяє допомогу. 
4. Допомогти знайти роботу, щоб людина могла сама себе забезпечувати.
5. Допомогти знайти житло.
6. Запросити на чашку чаю або каву, пригостити чимось смачненьким.
7. Молитися один за одного. 

Не всі можуть усиновити сироту та взяти дитину до своєї родини, бо для цього потрібне покликання. Але те, що може кожен – допомогти знайти потрібних людей, потім навідувати, підтримувати стосунки, цікавитися життям дитини, допомагати в міру можливостей. 

Також особливу увагу потрібно приділяти сім’ям наших загиблих захисників: вдовам, сиротам, їхнім батькам. Не забувати таких людей, підтримувати, допомагати, бо вони не просто с кимось посварилися та розійшлися через розбіжності, вони поховали свого чоловіка, батька, сина, який поклав своє життя за кожного з нас. 

В кінці програми гість зробив висновок, що в той час, коли були написані рядки у Біблії про сиріт і вдів, були важкі часи. Держава не дбала про ці незахищені верстви населення. І звичайно, що повага і допомога – це було першочергове завдання для всього населення. Так, зараз трохи інші часи, але люди так само дуже потребують нашої з вами підтримки та уваги. Тому ми можемо сказати, що актуальності цей вірш й досі не втратив.