Злість, скорбота, біль, сум, розпач, горе… В Україні зараз немає жодного, кого б не торкнулося лихо повномасштабної російсько-української війни. Під час програми «Біблійний погляд» з ведучим Антоном Калгановим говорили про емоції, що з’явилися під час війни. Відверто проаналізували, що відчуваємо, що болить та гнітить. А також з’ясовували небезпеки, що виникають, якщо випустити деструктивні емоції з-під контролю. 

Емоції гніву - це дуже сильні емоції. Вони як діти, їх ніколи не можна посадити за руль автомобіля, за штурвал літака, але разом з тим їх не варто запихувати у багажник. Тому, що слово «емоції», в перекладі з латині, означає «бачити». Гнів та пристрасть Господь дав нам, щоб ми правильно реагували. Вони були задумані, як Божий дар, але нам потрібно бути дуже обережними, щоб вони не перетворилися на знаряддя руйнування.  

Перша Книга Нового Заповіту була написана апостолом Яковом у важку для віруючих годину. У той час було відкрите гоніння на християн: вбивства, конфіскації, утиск та інше. Уявляєте, які у них були відчуття? Вони думали, що це несправедливо. Тому Яків, звертаючись до них, каже: «Брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів. Бо гнів людський не чинить правди Божої. Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі». 

Після цих віршів постає питання: «Як же нам бути швидкими на слухання та поволі на гнів?» Адже в умовах постійного стресу, війни, у ​​нас накопичуються дуже сильні емоції – гнів, засмучення, розчарування та інші. Як можна гніватися, не згрішаючи? І взагалі чи це можливо? 

Яків відповідає, «щоб сонце не зайшло у гніві вашому». Іншими словами, він каже, що у вас є право сердитися, обурюватися та відчувати загострену несправедливість. Але при цьому ви не повинні дозволяти їм стати частиною вашого характеру. І навіть каяттям ми не все зможемо повернути, адже в гніві ми можемо наробити дещо, про що потім будемо шкодувати. 

Гнів – це почуття загостреної несправедливості. Ми його відчуваємо, коли проти нас чи нашої держави роблять щось несправедливе, звинувачують у чомусь, порушують наші кордони, вбивають наш народ, руйнують будинки та всіляко ллють бруд. Це створює серйозний прецедент для гніву. Також гнів виникає, коли нами користуються, нехтують, маніпулюють чи ще щось подібне. Але гнів сам по собі це не добре і не погано. Гнів – це гостра етично-нейтральна реакція, спрямована на самозахист та захист близьких, тому вона змушує нас реагувати.

Позитивна сторона гніву. Колі він викликає, він спонукає боротися із несправедливістю. Тому сьогодні багато людей за покликом серця, за емоційним позивом приймають рішення взяти в руки зброю та захищати свою країну, бути волонтером, возити гуманітарну допомогу, допомагати людям поважного віку та інше. Все це є позитивною реакцією на несправедливість. Це коли ми гніваючись, не грішимо.

Мойсея називають найлагіднішою людиною. Але навіть він після того, як провів з Богом на горі 40 днів та ночей, спустився вниз і побачив, що євреї зробили ідола та поклоняються йому, у пориві гніву поламав скрижалі, розбив цього ідола та влаштував масову різанину, наказавши винуватців, для того, щоб зберегти весь народ. І коли його гнів вщух, Господь сказав йому повертатися на гору, де Бог відновив Мойсея та скрижалі. 

Але є негативна сторона гніву. Хвора, руйнівна, емоційна реакція спрямована на самозахист від справжніх чи уявних нападок та загроз від болю, помсти, образи. Все це разом починає вирувати, і людина робить дуже багато помилок. Найстрашніше, коли гнів стає частиною людського характеру. Коли вона на несправедливість реагує у гріховний спосіб. Також несправедливість може бути суто суб'єктивною в очах людини, під впливом її стану, упередженості, втоми.

Тобто гнів – це гарний мотиватор, але поганий тиран. Бо коли гнів бере гору над людиною, вона втрачає свідомість та відбувається божевілля. Про таких мудрий Соломон казав, що «терплячий краще, ніж хоробрий». 

В кінці програми ведучий підбив підсумок, що людям дуже важливо вміти володіти собою та правильно користуватися гнівом. Цьому треба вчитися, бо це ціле мистецтво. І саме ці уміння допоможуть нам пережити цей страшний час, зберегти здоровий глузд та пришвидшити нашу перемогу.