У програмі «Психологічні посиденьки» разом гостею – Вікторією  Райчинець, директоркою Інституту зцілення травм спробуємо уважніше подивитися на духовну складову у процесі зцілення травми.

Також цей ефір можна подивитися за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=VaXTpAQRLro

Історія створення Інституту зцілення травм

Ця програма з’явилася у 90-х роках в Африканських країнах якраз після військових дій, від яких постраждало багато людей. В той час в Африці працювала велика група місіонерів, перекладачів Біблії, психологів та психотерапевтів. І живучі там, вони побачили для себе виклик, на якій потрібно було правильно відреагувати. Річ у тім, що колишні військові з новими реаліями свого життя почали приходити до церкви. Пастори розуміючи, що цим людям потрібна всебічна допомога, почали звертатися до цієї групи із запитом, чи може Біблія в такій непростій ситуації дати пораду і допомогу?

Це надихнуло місіонерів та психологів спільними зусиллями розробити матеріал, якій містив основні базові розуміння психологічної терапії, підходів та методів, розуміння психічного здоров’я людини, поєднавши ці принципи з біблійною базою. Вони поставили перед собою мету: на основі Біблії удосконалити процес справжнього зцілення людини.

У 2001 році з’явилися перші матеріали, а у 2011 році ця програма вже була переведена більш ніж на 150 мов та діалектів. Вона дуже швидко розповсюджувалася. В Україні ця програма з’явилася у 2016 році, і з того часу активно розвивається. 

«Ми навчили та підготували кілька тисяч фасилітаторів, які вже надають людям допомогу, - зазначила директорка Інституту. - Україна в такому стані, що людей, які надають допомогу має бути більше й більше. Тому ті, хто відчуває в собі покликання та бажання допомагати, можуть звернутися до цього інституту».

Що вкладається в поняття травма?

Травма – це не якась стала подія чи конкретна загроза, це реакція людини на цю кризу та подію. Тобто травма – це особиста реакція кожної людини на конкретну подію. При цьому вона може бути одна й та сама, а криза від неї у всіх різна. Розуміння цього допомагає фахівцям відноситися до кожної людини з повагою та підіймати її дух, бо те, що вона відчуває – це нормально, це її шлях життя. 

Роль духовної складової та віри у процесі зцілення?

У програмі було поєднано психологічні методики з Біблією. Бо Бог розуміє наші емоції, депресії та опікується про своїх дітей. В Біблії є багато історій, коли людина впадала у відчай, а Бог турбувався про її базові потреби. Потім Він мовчав та давав їй відпочити, і тільки потім починав до неї говорити. Тобто Бог – це не якийсь далекий від людини, Він поряд і Він все розуміє.

Навіть нерелігійні психологи приходять до загального розуміння, що зараз під час війни духовна складова це є віконце, яке тримає людину. Бо в такій стресовій ситуації, як війна, у людини не має сили знайти правильний підхід, не має ресурсів, і вона начебто заставляє себе щось робити, але воно не завжди працює. Ось тут включається духовна складова, коли ти розумієш, що твоя віра може дати тобі силу та підкріпити твої кроки.

Що таке зцілення?

Це процес, який не працює так: прийшов, помолився і все пройшло. Це може так спрацювати, якщо рана маленька. Але, якщо глибока втрата – на приклад, загибель близької людини – недостатньо лише молитви. Тут потрібно вислухати людину, поговорити про її біль, відпустити його і потім проходити всі етапи зцілення.

Подивіться на біблійних героїв, які теж відчували агресію, злилися, плакали. На приклад, Давид був дуже емоційною людиною. Він багато радів, не соромився плакати, міг танцювати, коли його переповнювала радість. І про це знала вся країна, а коли йому було погано, про це також всі знали.

Давид не тримав у собі цей біль. Він кричав до Бога, виливав все і мав віру, що Бог почує, не засудить та відповість. Він проживав кожну свою емоцію. Після цього приходив момент, коли він казав Богу: «Я знаю, що Твоя вірність тут зі мною, знаю, що в решті решт все буде добре і Ти розберешся з моїми ворогами».

З точки зору психології та Біблії ми розуміємо, що шлях скорботи – є нормальним. Але як віддати свій біль? Ось тут включається духовна складова. Бо тільки Христу можна принести той глибинний біль, в якому ми навіть самому собі не можемо признатися. І тільки Він допоможе. У час, коли дуже багато відчаю та безсилля людям, як ніколи, потрібна надія. Любов Христа дає надію та сили.

Але церква без знань психології в умовах війни та вкрай тяжких переживань може не тільки не допомогти, а й навіть нашкодити. Бо через нестачу вчення у цій сфері, людей можуть засудити, що вони похитнулися у вірі, що знаходяться у депресії. Через те, людина може закритися і від церкви, і від Бога. Хоча Біблія каже, що відчувати емоції – це нормально. І це не робить нас грішними.

Як найти волонтера, який надає допомогу?

Можна написати на телеграм сторінку чи на сайт Інституту зцілення травм.