Дитина обманює, що робити?

Чому діти обманюють? Багато батьків стикаються з тим, що їхні діти говорять неправду. Перша реакція на таку поведінку - покарати, насварити. Але чи правильно це? Які причини того, що діти так роблять? І як правильно реагувати на це? Про це йшлося у програмі «Моя дитина - особистість» з ведучою психологом Тетяною Писаренко.

Багато батьків, помітивши, що їх дитина починає брехати, тільки розводять руками. Вони не знають, що з цим робити та як реагувати. Але за кожною брехнею ховається якась причина.

Причина № 1: Страх. Він буває різний: страх покарання, реакції батьків, страх, що перестануть любити. Дитина може щось зробити. І якщо батьки будуть сильно кричати, обзивати та бурхливо реагувати, дитина може злякатися, що від неї відмовляться. Вона почне обманювати заради своєї безпеки.

Причина № 2: Надмірне очікування батьків. Коли дитина відчуває, що не відповідає очікуванням батьків, вона починає обманювати: щоб не засмучувати дорослих, не бути відкинутою, бути значущою та зарадити ваги в очах навколишніх.

Причина № 3: Батьки самі може провокувати дитину на брехню. Осудливий, принизливий тон, спровокує дитину захищатися.

Причина № 4: Приклад батьків. Коли дорослі обманюють дитину або інших дорослих, а дитина це чує, вона приймає, що брехня - це норма життя.

Від 0 і до 3 років дитина не може брехати. У неї всередині мозку ще немає сформованих нейронних сполучень, які б вибудовували причинно-наслідкові зв'язки. У дитини предметно-дієве мислення. Що вона думає, те й робить: погано - плаче, подобається - веселиться.

Від 3 і до 5 років дитина починає обманювати, фантазувати та уявляти. Ми називаємо це все невіддільною частиною розвитку. У цьому віці дитина починає активно представляти, придумувати, асоціювати себе з різними явищами, предметами. Її мозок доповнює ситуації уявними деталями. У неї розвивається образне мислення.

Тут батькам важливо чергувати реакцію - захоплюватися фантазією та іноді припиняти, говорячи дитині про наслідки.

Від 6-7 і до 11 років дитина здатна усвідомлювати морально-етичні норми своєї поведінки та розуміти, в яких ситуаціях вона може фантазувати та грати в ролі якогось героя, а в яких - ні. Дорослим потрібно приділяти цьому увагу. Якщо вигадка дитини не завдає шкоди, і вона каже: «Я зараз придумаю історію ...», це тільки плюс. А якщо дитина не розуміє, де правда, а де вигадка - їй потрібна допомога.

Правильна реакція батьків на обман дитини: повага до дитини, констатація факту обману без приниження, пояснити, що за її дії будуть наслідки, дати вибір, запропонувати допомогу, показати, що ви приймаєте дитину навіть недосконалою.

Наостанок, ведуча зробила висновок, що діти з гарною фантазією зазвичай привертають до себе інших людей, адже вони цікаво розповідають історії, висловлюють емоції, душа компанії, лідери. Головне вживати цю здатність на благо, тоді все буде добре.