Коли нас хтось образив, ми повинні пробачити цій людині, як і Христос пробачив нам. Але пробачити правильно, обминаючи пастки міфів прощення.

10 міфів про прощення:

  1. Прощення – це терпимість та пасивне мовчання. Така позиція не розв’язує питання, адже хтось може подумати, що так і має бути. Істина в тому, що емоції нікуди не діваються. Якщо їх постійно придушувати, це призведе до депресії та інших фізичних хвороб. Є Матвєєве правило: «якщо близький згрішив проти тебе, не мовчи, а піди та скажи йому».
  2. Вибачити – це вдати, що нічого не було. Зрештою це може призвести до пасивної агресії та вилитися у вигляді головного болю. Ні, людина має змінити свій шлях. А для цього вона мусить знати, що щось зробила не так.
  3. Заперечення болю та зменшення завданих збитків. У результаті у людини може розвинутися душевна байдужість та відсутність емпатії до іншої людини. Але без визнання свого болю неможливо прощення.
  4. Забування. Якщо ми відокремлюємося від того, хто завдав нам рани, ми забуваємо про це. Але це не означає, що ми пробачили. Просто наша психіка відділила хворобливу складову та сховала її у нетрі пам'яті. При цьому питання не вирішено. Важливо не просто абстрагувати себе від болю, а отримати внутрішнє лікування.
  5. Вибачити – значить виправдати кривдника. Істина в тому, що все слід називати своїми іменами. Вибачити – це не означає, що кривдник не буде винен у скоєному. Відчувати образу – це нормальна реакція, а ось жити в образі – руйнівно для нашого тіла та душі.
  6. Пробачити – це дозволяти й надалі так із собою поводитися. Наївно думати, якщо я мовчу, то людина все усвідомить та зміниться. Насправді така пасивна позиція розв'язує людині руки й далі погано поводитись з нами.
  7. Час лікує. Насправді час лікує лише тоді, коли сталося прощення. А так час накладає товстий шар пилу, і не більше. Рано чи пізно воно вилізе назовні. Тільки час посилить біль.
  8. Ми просимо Бога пробачити кривднику. Так, Бог вирішуватиме кого помилувати, а кого покарати. Але вибачити кривдникові має людина своєю власною волею та вибором.
  9. Вибачити треба за 1 раз. Бувають ранки, які гояться за 1 день, а є серйозні рвані рани, які потрібно зашивати, робити перев'язки та постійно мазати. Так і рани від образи є дуже серйозні, які за 1 раз пробачити не вдасться.
  10. Мої почуття не важливі. Це не правда. Я – людина, яка має почуття. Якщо я страждаю, сумую чи відчуваю інші емоції, мені важливо виливати своє серце.

В кінці програми ведучий підсумував, що образа - глушить добрі паростки в нашому серці та заважає нам приносити плоди. Тому важливо розвінчувати міфи про образу, звільнятися й отримувати зцілення від ран. Також треба пам'ятати, що пробачення – це односторонній акт, коли ми вирішуємо відпустити образу, біль, розчарування та віддати цю людину на суд Божий. Але примирення – це вже питання наших кордонів та взаємин. І це не одне й теж.