Десять міфів про прощення
Коли нас хтось образив, ми повинні пробачити цій людині, як і Христос пробачив нам. Але пробачити правильно, обминаючи пастки міфів прощення.
10 міфів про прощення:
- Прощення – це терпимість та пасивне мовчання. Така позиція не розв’язує питання, адже хтось може подумати, що так і має бути. Істина в тому, що емоції нікуди не діваються. Якщо їх постійно придушувати, це призведе до депресії та інших фізичних хвороб. Є Матвєєве правило: «якщо близький згрішив проти тебе, не мовчи, а піди та скажи йому».
- Вибачити – це вдати, що нічого не було. Зрештою це може призвести до пасивної агресії та вилитися у вигляді головного болю. Ні, людина має змінити свій шлях. А для цього вона мусить знати, що щось зробила не так.
- Заперечення болю та зменшення завданих збитків. У результаті у людини може розвинутися душевна байдужість та відсутність емпатії до іншої людини. Але без визнання свого болю неможливо прощення.
- Забування. Якщо ми відокремлюємося від того, хто завдав нам рани, ми забуваємо про це. Але це не означає, що ми пробачили. Просто наша психіка відділила хворобливу складову та сховала її у нетрі пам'яті. При цьому питання не вирішено. Важливо не просто абстрагувати себе від болю, а отримати внутрішнє лікування.
- Вибачити – значить виправдати кривдника. Істина в тому, що все слід називати своїми іменами. Вибачити – це не означає, що кривдник не буде винен у скоєному. Відчувати образу – це нормальна реакція, а ось жити в образі – руйнівно для нашого тіла та душі.
- Пробачити – це дозволяти й надалі так із собою поводитися. Наївно думати, якщо я мовчу, то людина все усвідомить та зміниться. Насправді така пасивна позиція розв'язує людині руки й далі погано поводитись з нами.
- Час лікує. Насправді час лікує лише тоді, коли сталося прощення. А так час накладає товстий шар пилу, і не більше. Рано чи пізно воно вилізе назовні. Тільки час посилить біль.
- Ми просимо Бога пробачити кривднику. Так, Бог вирішуватиме кого помилувати, а кого покарати. Але вибачити кривдникові має людина своєю власною волею та вибором.
- Вибачити треба за 1 раз. Бувають ранки, які гояться за 1 день, а є серйозні рвані рани, які потрібно зашивати, робити перев'язки та постійно мазати. Так і рани від образи є дуже серйозні, які за 1 раз пробачити не вдасться.
- Мої почуття не важливі. Це не правда. Я – людина, яка має почуття. Якщо я страждаю, сумую чи відчуваю інші емоції, мені важливо виливати своє серце.
В кінці програми ведучий підсумував, що образа - глушить добрі паростки в нашому серці та заважає нам приносити плоди. Тому важливо розвінчувати міфи про образу, звільнятися й отримувати зцілення від ран. Також треба пам'ятати, що пробачення – це односторонній акт, коли ми вирішуємо відпустити образу, біль, розчарування та віддати цю людину на суд Божий. Але примирення – це вже питання наших кордонів та взаємин. І це не одне й теж.