Почуття провини у тих, хто вижив
Як позбутися почуття провини людям, які вижили чи виїхали із зони бойових дій? Про це йшлося у програмі «Зцілення любов’ю» з ведучою, психологом Тетяною Писаренко.
На сьогодні дуже багато людей відчувають вину за те, що вижили. За те, що залишили епіцентр подій та врятували себе та своїх близьких. І хоча декому це здається дивним. Але самі люди почуваються некомфортно через те, що з ними все нормально, тоді як інші громадяни в Україні страждають та навіть гинуть.
Усі опинилися у різних умовах. І від цього дуже тяжко, особливо жінками. У нашій країні так заведено, що жінки беруть на себе відповідальність: за себе, дітей, чоловіків, житло, забезпечення тощо. Вони звикли нести на собі тягар проблем. А тут таке сталося. І виходить, що хтось у безпеці, а хтось – ні. Через це жінки почуваються винними. Адже якби вони могли, то самі стали б на захист батьківщини, а натомість мали покинути країну і рятувати своїх дітей.
Насправді цей хибний стан і з нього треба виходити. Як це зробити? Є кілька порад.
Порада № 1: Подумайте, хто насправді є відповідальним за те, що відбувається. Ви? Навряд чи. У мирний час коли ми відчуваємо провину? 1. Коли ми були за щось відповідальні та не зробили цього. 2. Коли через наші вчинки трапилося щось погане з іншими людьми.
Порада №2: Потрібно зрозуміти, що є різні зони відповідальності. Є люди, які тут і зараз мають розв’язати якісь питання. Для цього вони мають достатньо знань, компетенцій, мудрості, впливу, інструментів, які допомагають їм брати відповідальність у розв’язанні цих питань.
Порада № 3: Подумайте, які ваші конкретні кроки та дії допоможуть вам розв’язати питання тут і зараз, щоб зняти напругу.
Порада № 4: Усередині кожного з нас є величезний спектр емоцій: агресія, гнів, страх, безпорадність та інші. Деякі люди намагаються їх приховати чи придушити. Не треба цього робити. Якщо потрібно, плачте, лайтеся, висловлюйтеся – не бійтеся відчувати та проходити ці емоції. Це все гаразд.
Порада № 5: Не докоряйте себе, не звинувачуйте та не виправдовуйтеся перед іншими людьми. Завжди знайдуться ті, хто вас не зрозуміє. Головне, щоб ви самі знали, чому та що ви робите. Так роблять дорослі люди.
Порада № 6: Приходьте до тями, адже в нормальному ресурсному стані, ви будете корисніші суспільству, тоді як почуття провини – у вас крастиме сили, мир та ресурси.
Наприкінці програми ведуча підбила підсумок, що жінки, які покинули свій будинок і поїхали, щоб урятувати себе та дітей повинні пам'ятати. По-перше, що ви можете приносити користь людям, з якими ви знаходитесь. Зокрема своїм дітям. По-друге, коли настане мирний час, потрібна буде ваша допомога, щоб допомогти адаптуватися своїм близьким до нових реалій. Що ви робитимете потім, якщо ви зараз себе витратите? Хто потім подбає про ваших дітей, ваших близьких, якщо вас не буде? Тому, дорогі жінки, бережіть себе та своїх близьких й не докоряйте собі. Допомагайте іншим по міру ваших сил та ресурсів.