Чому віруючі люди своїх кривдників благословляють, а не проклинають?

У Біблії є такий вірш: «Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте»  (Рим. 12:14). Чому ми повинні благословляти тих, хто нас ображає? Де для цього брати сили?  Про це йшлося у передачі «Погляд на вічне» з Надією Куриленко та гостем – ігуменом Діонісієм, священником Православної Церкви України.

Слово «благословення» має декілька значень. 1. «Благо» і «слово» – тобто казати добрі слова, хвалити, бажати добра. 2. «Благословляти» – це допомагати комусь добрими справами. Для нас, як для християн, благословення має також біблійне значення, яке базується на вірі в Ісуса Христа.

Бог не пожалів заради нас Свого улюбленого Сина, який за наші гріхи заплатив Своїм життям. І чим більше ми це усвідомлюємо, тим стаємо добрішими, щирішими та можемо й самі благословляти та робити добрі справи, показуючи любов Христа не тільки словом, але й ділом.

В Біблії є дуже багато прикладів благословенних героїв. Першими кого Господь благословив були Адам і Єва. «Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю» (Буття 1: 27-28). Далі ми читаємо, як Ісак благословив Якова, а той всіх своїх синів. Мойсей благословив весь ізраїльський народ, Єлизавета благословила Марію – матір Ісуса, а Христос благословляв діточок.

Постанова благословляти кривдників, була написана у нелегкі часи. Апостоли та учні Христа розійшлися в різні сторони, виконуючи Боже завдання - нести Благу Вість людям. Хтось приймав їх, але були й такі, хто не просто не приймав, а й завдавав їм шкоди. І саме тоді апостол Павло написав, щоб віруючі люди на несправедливе відношення до них не відповідати злом на злом, а навпаки – благословляли. Що вони й робили. На приклад, коли Стефана забивали камінням, він молився за тих, хто його вбивав.

Саме в цьому і явлена Божа любов – любити тих, хто цього не заслуговує, молитися за тих, хто нас ображає, благословляти кривдників. Адже, якщо ми будемо благословляти лише тих, хто робить нам добро, то яка за це буде нагорода? Ніяка, адже і невіруючі вдячні тим, хто робить їм добро. А ось робити добро тим, хто цього не заслуговує – ось де являється Божа любов та милосердя. Звісно, благословляти ворогів набагато важче. Але інколи через такі щирі побажання, їх серця стають м’якшими та вони пізнають Христа.

«Прокляття» - це страшне слово, повна протилежність благословенню. Це коли ти не бажаєш людині любові, здоров’я, добра, процвітання. Ти їй бажаєш зовсім інші речі. Християнам не треба піддаватися емоціям і проклинати когось. Навпаки ми призвані благословляти навіть кривдників. Також треба пам’ятати, що і благословення, і прокляття мають духовну силу, тому з цими речами треба бути дуже обережними.

На останок гість підбив підсумки, що навіть якщо людина живе без Бога під прокляттям, доки вона живе, в неї є шанс покаятися та примиритися з Господом. І тоді Він зніме з неї це і дасть благословення. А благословення передається нащадкам аж до 1000 роду.