У кожної історії є своя розв’язка, так і в цій інтригуючій та романтичній драмі, все закінчується добре.

Вдова Рут дуже любила свою свекруху і турбувалася про неї, і це дуже вразило Боаза, тому що вона приїхала з чужої країни, прийняла їхнього Бога і вчинила таке добро для своєї мами. Він дозволив їй збирати колоски у себе на полях, давав їй їсти і пити, як своїм слугам, і навіть більше того, просив робітників залишати опале колосся, щоб вона могла якомога більше назбирати. Його серце прихилилося до неї, він боявся Бога і був дуже шанований чоловік поміж людьми. Коли він приходив на поле, то казав до женців: “Господь з вами!” А вони відказували йому: “Нехай поблагословить тебе Господь!” Це свідчить про його хороший духовний стан. Також він був владний у місті і вельми багатий. Про такого нареченого мріяли дуже багато єврейок. А Рут навіть подумати про таке би побоялася. Але Бог є Добрий і Він по-особливому піклується про сиріт та вдів. Бог бачив її серце, як вона цілком повірила в Нього, як вона прийняла від Бога важку долю й не нарікала, а посвятила усе життя своїй сім’ї. Цим вона дуже відрізнялася від дівчат єврейок того часу, і тому такий “завидный жених” звернув свою увагу саме на неї. Невдовзі вони побралися і в них народився син Овед, який став дідусем царя Давида.

Я рахую, що це була Божа відповідь на її покаяння і посвяту, тому що вона залишила свій народ і їх божків і навернулася до праведного Бога. Це була Божа нагорода за її вірність своїй сім’ї.

Я бачу що, Бог ніколи не залишається в боргу, Він віддасть кожному згідно його діл, кому благословіння за вчинене добро, а кому покарання за зло. Від моїх діл сьогодні залежить моє життя завтра.

В Біблії написано: “Шукайте найперше Царства Божого і правди Його, а все інше вам додасться”. В історії Рут ця істина яскраво прослідковується. Вона шукала Бога, цінувала Ним і жила праведним життям. Тому Бог дав їй такого чоловіка, про якого мріяли всі дівчата у Вифлеємі.

Якщо ми будемо піклуватися про свій духовний стан перед Богом, то Він владнає наші питання чи то з одруження, чи з роботою чи зі здоров’ям.

Бог осміяний бути не може, що людина посіє, те і пожне!