Біблійний погляд на біженство або вимушене переселення

Сьогодні багато українців вимушено змінили своє місце проживання. Хтось переїхав в іншу область, хтось тимчасово покинув країну, а хтось можливо розпочинає нове життя та звикає до нового “дому”. Що Біблія говорить нам про біженство? Коли потрібно повертатись та чи можна планувати життя на новому місці? Про це йшлося у програмі «Біблійний погляд» з ведучим Андрієм Копиловим та гостем єпископом  Миколою Савчуком.

В Біблії ми бачимо багато різних прикладів вимушеного переселення. Навіть Ісус Христос частину свого життя прожив в іншій країні, куди Його Матір та Йосиф втекли від Ірода, який хотів Його вбити. Тому коли ми дивимося на людей, які були вимушені покинути свої домівки та стати переселенцями, ми розуміємо, що це природна реакція людини. Бо інстинкт самозахисту свого життя і турбота про своїх рідних, як і наші емоції – це те, що закладено у нас Богом. 

Бо це нормально рефлекторно забирати руку, коли ти доторкнувся до гарячого. Коли на тебе щось летить – ти пригинаєшся. Коли тобі загрожує небезпека – ти рятуєшся. Саме тому зараз в нашій країні дуже багато тих, хто не по своїй волі змінив домівку. Це не стосується армії та чоловіків призовного віку, мова йде про цивільних – дітей, жінок і людей поважного віку. Особливо тих, хто знаходиться на території, де є реальна загроза.  

«Діти не повинні чути звуки вибухів, жінки не повинні жити у постійному стресі – з таких територій потрібно негайно виїжджати, - зазначив гість. - Деякі люди не розуміють наших громадян з західних регіонів, які виїхали за кордон. Але ніхто не має право їх засуджувати, бо у кожної людини своя психіка, свої особливості та причини поступати тим чи іншим чином. І зараз мова йде не про гріх – про незаконний перетин кордону, ухиляння та інше. А про сторону закону та власне сумління. Кожен повинен приймати рішення за себе. Бо буває таке, що всі поїхали, а ти повинен залишитися, і навпаки – всі залишилися, а тобі треба їхати».

Що робити родинам, у яких немає взаєморозуміння, як діяти далі? 

В Біблії є такий вірш, «чи підуть двоє разом, якщо вони не домовляться?» Тобто про все чоловіку і дружині потрібно домовлятися. Як сказав Августин, «в головному потрібна єдність, у другорядному – свобода та у всьому – любов». Так в цьому питанні між подружжям повинна бути єдність. 

Що робити, коли виїхав, важко та й не хочеться повертатися? 

Кожному з нас потрібно орієнтуватися на Божу волю для себе. Давайте знову ж таки поглянемо на приклад Ісуса Христа. Коли потрібно було тікати до Єгипту, Бог проговорив Йосифу уві сні. І коли прийшов час повертатися, так само – Господь відкрив йому Свою волю. 

Яким чином Бог проговорить в тій чи іншій ситуації – залежить від Нього. Але людина, яка шукає Божої волі, обов’язково це зрозуміє. Інша справа, коли ми вступаємо в конфлікт з Господом, тоді ми кружляємо по колу, втрачаємо час, але зазвичай рано чи пізно виправляємося.

Другий приклад – Вавилонський полон. Під час нього частина населення розсіялася по всій землі, а іншу частину – взяли в полон. Пройшло 70 років. Деякі євреї повернулися в Ізраїль та почали відбудовувати місто та повертати свою ідентичність. А ось інші люди – ніколи не повернулися. І вже за часів Ісуса Христа, коли утворювалася Перша Євангельська церква, написано, що євреї приходили на паломництво до Єрусалиму з різних країн. Вони пам’ятали звідки вони родом, але разом з тим жили, де хотіли. 

Чи добре це, чи погано? 

З одного боку у кожного народу має бути національна ідентичність в рамках конкретних кордонів, а з іншого – завдяки тому, що євреї тоді були так розпорошені, Євангеліє так швидко поширилося. Бо коли апостол Павло приходив у якесь місто, то відразу йшов не до представників місцевого населення, не до язичників, він йшов до євреїв, до синагоги. Ця розпорошеність потім створила платформу для розповсюдження Християнської церкви. Також можна згадати Естер і Мордехая - вони також були переселенцями, які не повернулися додому. 

В кінці передачі гість зазначив, що зараз українці розсіялися по всій землі. І дехто може сказати, що всім потрібно повертатися додому та відновлювати економіку. І в цьому є здоровий глузд. Але з іншого боку – деякі люди можуть знадобитися там, де вони є. Звідти вони зможуть економічно допомогти рідній батьківщині або використовувати свій вплив. Звичайно, якщо вони будуть пам’ятати звідки вони. Такі люди  будуть благословенням для нашої держави на відстані. Тому для кожної людини має бути свій шлях для Божого задуму, і це нормально.